Моральна основа прав людини в православній традиції

Анотація

Стаття присвячена комплексному та всебічному теоретичному аналізу моральних основ прав людини в межах православної традиції. У роботі детально досліджено визначальний і глибинний взаємозв’язок між правом, мораллю та православним вченням, розглянутий у контексті обґрунтування та розвитку сучасної концепції прав людини. Підкреслюється, що в умовах демократичних суспільств право має міцне підґрунтя у моральних принципах, які протягом тривалого історичного періоду формувалися під значним впливом релігійних традицій, і зокрема – православ’я.

Проаналізовано внесок класиків правової думки, серед яких Іммануїл Кант, Джон Локк та Георг Вільгельм Фрідріх Гегель. У їхніх працях розкривається ідея права як морального явища, що має внутрішній зв’язок із ціннісними орієнтирами суспільства. Окремо розглянуто природу православної моралі, яка ґрунтується на вченні про образ Божий у людині та поєднує принципи соборності, ідею обоження (теозису) і глибоку етику любові до ближнього. Доведено, що православні принципи людської гідності, свободи волі та соціальної справедливості становлять важливе джерело моральних основ прав людини.

У статті також показано, що християнська православна концепція особистості виступає як своєрідна альтернатива крайнім індивідуалістичним і колективістським підходам, оскільки вона пропонує органічне поєднання індивідуальних прав людини з її громадською та моральною відповідальністю. Проаналізовано, яким чином православна етична система вплинула на формування конкретних прав, серед яких – право на життя, право на гідність, право на свободу совісті та інші важливі складові правового статусу людини. Визначено особливості православного підходу у порівнянні з іншими релігійними та світськими традиціями, що дозволяє чіткіше зрозуміти його унікальність та відмінності.

Стаття підкреслює значний потенціал християнської моральної традиції у збагаченні сучасного правового дискурсу в сфері прав людини. Така традиція сприяє більш глибокому й збалансованому осмисленню співвідношення між особистою свободою та суспільним благом, що є надзвичайно важливим як у теоретичній площині, так і у практиці правозастосування в демократичних державах.