Щодо питання організаційних повноважень гаранта освітньої програми закладу вищої освіти
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.91.5.36Ключові слова:
гарант освітньої програми, організаційно-правовий статус, адміністративні повноваження, учасники освітнього процесу, завідувач кафедри, декан факультету, культура поведінки гаранта освітньої програмиАнотація
В статті автор висвітлює проблему реального організаційно-правового статусу гаранта освітньої програми як ключової фігури в частині належної та якісної реалізації освітньої програми протягом всього терміну її дії. Зазначаючи при цьому, що права та обов`язки гаранта освітньої програми, а деякою мірою й свободи (вибору, дій) закріплені в локальних нормативних актах (Положеннях про гаранта освітньої програми) закладів вищої освіти. Також окреслюється питання легального визначення гаранта, тлумачення якого дає розроблений Національним агенством із забезпечення якості освіти (НАЗЯВО) тезаурус.
Автор проводить паралель між локальним закріпленням правового статусу гаранта освітньої програми різних закладів вищої освіти (закладів вищої освіти різної форми власності) та наголошує, що саме локальними нормативними документами чітко окреслюється його організаційно-правовий статус. В той же час, з наділенням з одного боку гаранта освітньої програми організаційними повноваженнями виникає проблема його субординаційних та координаційних функцій та повноважень із структурними підрозділами, деканатом, деканом (директором) факультету (інституту) та завідувачем кафедри (якщо це дві різні особи в освітньому процесі). Піднімається питання співпраці гаранта освітньої програми з розробниками освітньої програми та науково-педагогічним персоналом, який забезпечує освітню програму. Зокрема до обов`язків гаранта освітньої програми входить контрольна функція по дотриманню ліцензійних вимог науково-педагогічними працівниками. Водночас гарант не наділений адміністративними (управлінськими) повноваження в частині ефективної реалізації такого забезпечення.
Також в статті окреслюється місце гаранта в забезпеченні науково-педагогічними працівниками та викладачами відповідними фаховими публікаціями закріплених за ними освітніх компонентів. Автор торкається питання дотримання гарантом принципів академічної доброчесності під час підготовки матеріалів самооцінювання освітньої програми та надання достовірної інформації Експертній групі, яка проводить акредитацію освітньої програми.
Посилання
Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти (втрата чинності) Наказ Міністерства освіти і науки України 11 липня 2019 року № 977. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ z0880-19 (втрата чинності).
Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти Наказ Міністерства освіти і науки України 15 травня 2024 року № 686. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1013-24.
Тезаурус термінів зі сфери забезпечення якості вищої освіти: українсько-англійські / англійсько-українські паралелі [Електронне видання] / Заг. ред.: Бутенко А.П., Васько Р.В., Єременко О.В., Корольова А.В., Стукало Н.В. Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2025.
Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1187-2015.
Бутенко А., Єременко О. Роль гаранта у процесах забезпечення якості на етапі формування освітньої програми. Міжнародний науковий журнал «Університети і лідерство». 2021. № 1 (11). С. 45–60.
Єременко О., Бутенко А. Правовий статус, професійний та демографічний портрет гаранта освітньої програми. Право України. 2021. № 2. С. 171–185.
Положення про гаранта освітньої програми у Черкаському державному технологічному університету: Наказ ЧДТУ від 21.10.2024р. № 315/04. URL: https://docs.google.com/file/d/1K2WkGLmLjd7heDmHdqAwi8u7ND3gZPHk/view.
Тернавська Т., Данилко О. Організація школи гаранта освітньої програми як засобу ефективної комунікації у забезпеченні якості вищої освіти. Соціокомунікаційна наука в парадигмі смислових трансформацій: суспільні виклики, тренди освіти і професійної діяльності: збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної онлайн-конференції (м. Ірпінь, 19 травня 2023 р.). С. 233–236.
Албул І. Людські ресурси як критерій оцінювання якості освітньої програми. Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету. 2023. № 3. С. 95–104.
Гелеш А.В. Методика підготовки гарантів освітніх програм до проходження акредитаційних експертиз. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2020. Випуск 77. С. 55–59.
Прокоф’єва О.О., Прокоф’єва О.А. Особливості імплементації електронного кабінету гаранта освітніх програм в систему сучасного закладу вищої освіти. URL: https://docs.mgu.edu.ua/docs/aspirantura/181122_konf_tezi. pdf.
Лопатовський В. Акредитаційна експертиза як механізм розвитку освітніх програм закладів вищої освіти. Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи: тези доп. ХІ міжнар. наук.-практ. конференції (м. Хмельницький, 25–26 листоп. 2021 р.) / ред. кол.: Н.Г. Ничкало, М.Є. Скиба, В.О. Радкевич [та ін.]. Хмельницький: ХНУ, 2021. С. 219-220.
Тицька Я. «Академічна доброчестть» та «академічна відповідальність» у забезпеченні якості освіти. Підприємство, господарство і право. 2018. № 11. С. 192–195.
Кузнецова Л.В. Щодо питання академічної доброчесності як складової адміністративно-управлінської діяльності ЗВО (теоретико-правове дослідження). Соціальний розвиток: економіко-правові проблеми. 2025. № 2. С. 104–111.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Л. В. Кузнецова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
