Впровадження концепції «активного споживача» в законодавство ЄС та України

Анотація

У статті розглядається еволюція концепції «активного споживача» (prosumer) в енергетичному праві Європейського Союзу та України. Автор аналізує передумови появи цього поняття, які виникли у 2000-х роках під впливом технологічного розвитку сонячних фотоелектричних панелей,  зниження  вартості  обладнання  та  поширення  національних  механізмів  підтримки «зеленої» енергії. Наголошується, що початково концепція “prosumer” була відсутня у правовому полі, проте вже тоді активно обговорювалася у науковій та політичній площині. Важливим етапом становлення стало ухвалення «Рамкової стратегії для стійкого Енергетичного союзу з перспективною кліматичною політикою» 2015 року, де споживач уперше був визначений як активний учасник ринку. Наступним кроком стало прийняття пакета Clean Energy for All Europeans (2016), яким закладено інституційні підвалини для розвитку самогенерації, енергетичних спільнот та справедливих умов участі домогосподарств у ринках електроенергії.

Юридичне закріплення відбулося через Директиву (ЄС) 2018/2001 (RED II) та Директиву (ЄС) 2019/944 (IEMD). Перша визначила статус споживачів-виробників та енергетичних спільнот, а друга надала додаткові гарантії участі активних споживачів у роздрібних і оптових ринках, наголосивши на недискримінації та захисті їхніх прав. Огляд практики імплементації в окремих державах ЄС виявив нерівномірність і прогалини у транспозиції, що гальмує розвиток децентралізованої генерації.

Україна, прийнявши зобов’язання в межах Енергетичного Співтовариства, інтегрувала ряд положень RED II та IEMD у національне законодавство, зокрема через зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії». Введено механізм net billing і визначено статус активного споживача, включаючи умови для побутових і непобутових користувачів. Попри позитивний прогрес, залишаються проблеми економічної мотивації та тарифних обмежень, що знижують інтерес домогосподарств до інвестицій у власну генерацію. У статті робиться висновок, що для повної реалізації потенціалу активних споживачів необхідно вдосконалити механізми стимулювання, розширити доступ до гнучких ринкових інструментів і впровадити сучасні технології «розумних мереж».