Деякі проблемні питання отримання пояснень та показань під час розслідування дорожньо-транспортних пригод
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.91.4.44Ключові слова:
дорожньо-транспортна пригода, ДТП, учасник ДТП, досудове розслідування, допит, показанняАнотація
Стаття присвячена дослідженню проблемних питань отримання пояснень та показань під час розслідування дорожньо-транспортних пригод. У ході викладу основного матеріалу наголошується, що проблемним питанням щодо отримання відомостей від учасника ДТП є обрання формату одержання таких відомостей. Останні можуть здобуватися під час досудового кримінального провадження шляхом відібрання письмових пояснень або під час проведення допиту. Підкреслено, що з однієї сторони на початковому етапі розслідування є нагальна необхідність у здійсненні допиту учасників ДТП, а з іншої сторони, якщо особу допитувати у якості свідка та в подальшому повідомляти цій особі про підозру, то докази, отримані з таких показань мають бути визнані недопустимими. Наголошено, що вибір способу одержання свідчень від учасника ДТП має залежати від змісту обставин досудового кримінального провадження. Якщо фактичні дані щодо розслідування ДТП вказують на те, що є ймовірність набуття певною особою у подальшому статусу підозрюваного, то найкращим варіантом з погляду дотримання прав і свобод такої особи є оголошення їй повідомлення про підозру та допит у якості підозрюваного. Вказано, що допит учасника ДТП у якості свідка може поліпшувати процесуальну діяльність сторони обвинувачення під час розслідування ДТП, але створюватиме ризик порушення права на захист. Підсумовано, що допит учасника ДТП у якості свідка є неефективним способом отримання відомостей про обставини вчинення ДТП. Це обумовлюється існуванням ризику порушення права на захист та визнання показань свідка недопустимими доказами у кримінальному провадженні. Наголошено, що порядок отримання пояснень від осіб не регламентований чинним кримінальним процесуальним законом, та відповідно не передбачає особливостей отримання пояснень від осіб, залежно від їх процесуального статусу. Також надання пояснень у кримінальному процесі не забезпечується кримінальною відповідальністю та є добровільним актом. Разом з тим, добровільне надання учасниками ДТП пояснень щодо події кримінального правопорушення, навіть якщо у подальшому один з таких учасників отримає повідомлення про підозру, у майбутньому не буде суперечити правилам допустимості доказів. Акцентовано, що у випадку, коли під час розслідування ДТП відсутня ймовірність набуття певною особою у подальшому статусу підозрюваного, належним способом отримання відомостей від учасників ДТП є відібрання письмових пояснень за умови ознайомлення їх з правами підозрюваного.
Посилання
Колеснік І.І. Методика розслідування злочинів проти безпеки дорожнього руху та експлу- атації транспорту: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. Харків, 2016. 225 с.
Луцюк Р.П. Особливості кримінального процесуального доказування у кримінальних про- вадженнях, розпочатих за фактами дорожньо-транспортних пригод: дис. … докт. філософ.: Одеса, 2024. 227 с.
Постанова Верховного Суду від 9 червня 2016 року № 5-360кс15. URL: https://verdictum. ligazakon.net/document/59023193 (дата звернення: 15.08.2025).
Крикун В.В. Проблемні аспекти доказування у кримінальних провадженнях за фактами дорожньо-транспортних пригод. Правові новели. 2024. № 22, том 2. С. 42–47.
Мисливий В.А. Особливості допиту підозрюваного при розслідуванні злочинів, пов’яза- них із порушенням правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту. Міжна- родний юридичний вісник: актуальні проблеми сучасності (теорія та практика). 2017. Вип. 1. С. 80–86.
Городецька М.С. Окремі питання визнання допустимості доказів у кримінальному про- вадженні. Правовий часопис Донбасу. 2022. № 3. С. 37–41.
Кримінальний процесуальний кодекс України. Закон від 13.04.2012. № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 (дата звернення: 12.08.2025).
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Служби без- пеки України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 62 Консти- туції України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-11#Text (дата звернення 15.08.2025).
Нагорняк Ю.В. Допит під час розслідування КДТП. Процесуальне та криміналістичне забезпечення досудового розслідування: тези доповідей учасників науково-практичного се- мінару (м. Львів, 30 листопада 2018 р.). Львів: ЛьвДУВС, 2018. С. 62–64.
Іванов А.П. Кримінальні справи про ДТП: окремі аспекти. Протокол. Юридичний інтернет ресурс. URL: https://protocol.ua/ua/ kriminalni_spravi_pro_dtp_okremi_aspekti (дата звер- нення: 16.08.25).
Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_457#Text (дата звернення: 12.08.2025).
Терещенко Ю.В. Гарантування права на захист на початковому етапі розслідування. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2017. Вип. 1. С. 88–96.
Лоскутов Т.О. Предмет регулювання кримінального процесуального права: монографія. Київ: Юридичний світ, 2016. 416 с.
Лоскутов Т.О. Кримінальне переслідування, здійснюване слідчим: монографія. Дніпропе- тровськ: Ліра ЛТД, 2011. 164 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 С.А. Коренськой

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.