Відмежування геноциду від суміжних міжнародних злочинів

Анотація

Відмежування геноциду від суміжних міжнародних злочинів, таких як злочини проти людяності, воєнні злочини та злочин агресії, становить складне завдання міжнародного кримінального права, що вимагає чіткого розуміння юридичних критеріїв, зокрема специфічного наміру (dolus specialis), який є визначальною ознакою геноциду.

У статті здійснено комплексний аналіз міжнародно-правових механізмів, які регулюють кваліфікацію геноциду, з акцентом на норми Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 року, статті 6 Римського статуту Міжнародного кримінального суду 1998 року, а також прецедентну практику Нюрнберзького, Токійського, Югославського (МТКЮ) та Руандійського трибуналів.

Дослідження розкриває ключові відмінності геноциду від інших міжнародних злочинів за такими критеріями: об’єкт (спрямованість на національну, етнічну, расову чи релігійну групу), контекст скоєння (можливість вчинення у мирний час або під час збройного конфлікту), склад діяння (вичерпний перелік дій, визначених Конвенцією) та вимоги до наміру. Зокрема, злочини проти людяності характеризуються широкомасштабним або систематичним нападом на цивільне населення, воєнні злочини потребують наявності зв’язку зі збройним конфліктом, а злочин агресії передбачає дії, спрямовані на порушення суверенітету іншої держави особами, які мають політичний чи військовий вплив.

Окремо аналізується концепція етнічних чисток, які не є окремим злочином у міжнародному праві, але часто асоціюються зі злочинами проти людяності чи воєнними злочинами.

У статті також розглядаються практичні виклики кваліфікації, пов’язані з неоднозначністю доказової бази та схожістю проявів злочинів у збройних конфліктах.

Підкреслюється необхідність гармонізації міжнародних стандартів для забезпечення точної кваліфікації злочинів, що сприятиме уникненню помилок у правозастосуванні, ефективному притягненню винних до відповідальності та захисту прав жертв геноциду.

Висновки роботи наголошують на критичній важливості чіткого розмежування геноциду від суміжних злочинів для зміцнення міжнародного правопорядку, запобігання безкарності та забезпечення справедливого правосуддя в умовах сучасних глобальних викликів.