Дія кримінальних процесуальних норм щодо окремої категорії громадян України

Анотація

В рамках здійснення кримінального провадження забезпечення реалізації засад верховенства права, законності, рівності перед законом і судом та змагальності є ключовим фактором дотримання належної кримінальної процесуальної форми та має неухильно поширюватись на суб’єктів кримінальних-процесуальних правовідносин. В статті встановлено, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс України закріплює відповідні особливості щодо можливості встановлення особливого порядку дії кримінальних процесуальних норм за колом осіб. Визначено, що забезпечення додатковими гарантіями окремих категорій осіб внаслідок виконання останніми відповідних державних функцій є предметом частого європейського огляду в контексті визначення відсутності порушення висхідного принципу рівності. Доведено, що ефективних заходом забезпечення ефективної діяльності визначених суб’єктів є встановлення та реалізація особливих (спеціальних) норм, що забезпечують існування додаткових гарантій, правових інструментів для підтримання нормальної та стабільної професійної діяльності передбачених суб’єктів. У статті досліджено мету застосування визначеної особливості та обґрунтовано важливість наділення окремої категорії громадян України додатковими гарантіями.

Частиною першою статті 480 Кримінального процесуального кодексу України унормовується перелік суб’єктів, до яких застосовується особливий порядок здійснення кримінального провадження. У статті досліджено суб’єктний склад окремої категорії громадян України до якого застосовується особливий порядок здійснення кримінального провадження та визначено особливості поширення дії кримінальних процесуальних норм щодо останніх.

В статті встановлено, що набуття відповідного статусу обмежується часовими рамками, то і поширення особливої форми дії кримінальних процесуальних норм щодо окремої категорії громадян України є тимчасовим, а саме до втрати визначеного статусу в передбаченому законодавством порядку. У статті досліджено нормативно-правову основу визначення часових рамок наявності відповідного правового статусу особи, що й зумовлює застосування глави 37 Кримінального процесуального кодексу України та впливає на поширення дії кримінальних процесуальних норм за колом осіб.