ВОІВ як міжнародна міжурядова організація: теоретичні основи та практична реалізація її міжнародно-правового статусу

Анотація

Дана наукова стаття присвячена характерним рисам правого статусу Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) як міжнародної міжурядової організації, котра діє на підставі міжнародного договору – Конвенції про створення ВОІВ 1967 року. Він нерозривно пов’язаний з її правосуб’єктністю і становить важливу основу багаторічної та доволі успішної діяльності. Власне визнання авторитету та заслуг ВОІВ у сфері міжнародно-правового регулювання прав інтелектуальної власності є беззаперечним. А сьогодні організація продовжує проводити плідну роботу задля прогресивного розвитку опікуваної нею галузі, формування належної поваги до інтелектуальної власності у всьому світі, сприяння захисту та дотриманню прав авторів та винахідників. Акцент наукових напрацювань досить часто зосереджений на прикладах успішної реалізації функцій ВОІВ, утім важливим і актуальним лишається дослідження її основ, включаючи міжнародно-правовий статус самої організації.

З огляду на це проаналізовано установчі документи та правотворчість ВОІВ для розкриття обов’язкових атрибутів її правосуб’єктності. Зокрема у статті наочно висвітлюється здатність цієї організації бути носієм міжнародних прав та обов’язків, виступати стороною у міжнародних відносинах, укладати міжнародні договори, здійснювати правотворчу діяльність. У світлі останнього визначено юридичну силу окремих актів організації, підкреслюючи змогу організації створювати юридично обов’язкові норми та так зване «м’яке право».

Звернено увагу на статус ВОІВ як спеціалізованої установи Організації Об’єднаних Націй (ООН) та відповідний вплив на її правосуб’єктність, а також факт правонаступництва ВОІВ і значення цього для обсягу її прав та обов’язків.

Також окреслено роль ВОІВ у розвитку міжнародного правового режиму захисту інтелектуальної власності, гармонізації національного законодавства держав-учасниць та формуванні глобальної політики у відповідній сфері.

У статті доведено, що ВОІВ виступає повноцінним суб’єктом міжнародного права, що підтверджується як наявністю договірної правоздатності, так і її фактичною участю у міжнародних правовідносинах і правотворчості.