Міжнародно-правові інструменти підтримки продовольчої безпеки України у контексті збройного конфлікту

Анотація

Міжнародно-правові інструменти підтримки продовольчої безпеки України в умовах збройного конфлікту є критично важливими для подолання наслідків війни, що загрожують як національній, так і глобальній продовольчій стабільності. Проте їх застосування ускладнене недостатньою координацією, обмеженим фінансуванням та екологічними викликами, зокрема деградацією земель.

У статті здійснено комплексний аналіз міжнародно-правових механізмів, спрямованих на забезпечення продовольчої безпеки України, з акцентом на екологічне відновлення земель у контексті війни. Основними джерелами регулювання є норми міжнародного гуманітарного права, зокрема стаття 54 Першого Додаткового протоколу до Женевських конвенцій, Резолюція Ради Безпеки ООН 2417 (2018), а також програми ФАО та ЮНЕП, які підтримують розмінування, рекультивацію та гуманітарні поставки. Однак правові прогалини у реалізації репарацій за екологічну шкоду та обмежений доступ до окупованих територій створюють перешкоди для ефективного застосування цих інструментів.

Особлива увага приділяється порівняльному аналізу міжнародних ініціатив, таких як Чорноморська зернова угода, та їх впливу на стабілізацію глобальних продовольчих ринків.

Окремо аналізується екологічне відновлення земель, зокрема через біоремедіацію та ревайлдінг, які сприяють поверненню родючості ґрунтів і стійкості до кліматичних змін. В Україні забруднення земель важкими металами та вибухівкою на площі понад 174 тис. га вимагає системного підходу до рекультивації.

Пропонуються напрями вдосконалення міжнародного та національного регулювання, зокрема створення міжнародного фонду репарацій, посилення програм розмінування, впровадження органічного землеробства та ревайлдінгу, а також відновлення ініціатив на кшталт Чорноморської зернової угоди. Підкреслюється необхідність гармонізації української стратегії екологічної безпеки до 2030 року з європейськими стандартами для забезпечення сталого аграрного розвитку.

Висновки роботи акцентують на важливості інтеграції міжнародно-правових інструментів із практичними механізмами для забезпечення продовольчої безпеки та екологічного відновлення, що сприятиме не лише відбудові України, а й глобальній стабільності продовольчих ланцюгів.