Психологічні аспекти консультативної діяльності адвоката як комунікативного процесу
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.91.5.8Ключові слова:
адвокат, комунікація, компетентність, професійне спілкування адвоката, консультація, консультативна діяльність адвокатаАнотація
Статтю присвячено комплексному дослідженню психологічних аспектів комунікативної діяльності адвоката у процесі надання правничої допомоги. Акцент зроблено на консультативній діяльності як одній з найважливіших і водночас психологічно насичених складових професійної практики адвоката, що вимагає не лише високого рівня правничої підготовки, а й сформованих психологічних та комунікативних компетентностей. У статті проаналізовано положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правил адвокатської етики, а також підходи вітчизняних і зарубіжних науковців до визначення сутності консультування та його структури. Обґрунтовано, що консультування є комунікативним процесом взаємодії адвоката з клієнтом, який включає ознайомлення з особистістю клієнта, збір і аналіз інформації, формування правової позиції та пошук оптимальних рішень правових проблем.
Особливу увагу приділено психологічному змісту консультування, який передбачає емпатійне розуміння, встановлення довірчого контакту, використання вербальних і невербальних засобів спілкування, врахування емоційних станів клієнта. Наголошено, що консультування є не лише професійним і діловим спілкуванням, але й різновидом психологічної взаємодії, яка впливає на якість та ефективність надання правничої допомоги. Висвітлено класифікації етапів консультативної діяльності, запропоновані різними науковцями. Систематизовано стадії консультування: підготовча, встановлення психологічного контакту, аналіз обставин справи, збір та аналіз інформації, формування правової позиції, власне консультація. Розкрито зміст кожного з етапів, проаналізовано їх психологічне та комунікативне наповнення.
Зроблено висновок, що ефективність консультування залежить від поєднання юридичної та психологічної компетентностей адвоката, здатності встановлювати контакт з клієнтом, адекватно інтерпретувати його емоційні та інтелектуальні стани, дотримуватись етичних стандартів та підтримувати баланс між інтересами клієнта і суспільства. Підкреслено, що розвиток комунікативної компетентності адвоката має стати одним із ключових напрямів підготовки майбутніх фахівців у сфері адвокатури, адже саме ця компетентність визначає результативність консультування та сприяє формуванню довіри до інституту адвокатури в цілому.
Посилання
Про адвокатуру та адвокатську діяльність: Закон України від 05.07.2013. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text.
Слива Л.В. Консультативна діяльність адвоката: поняття та особливості. «Молодий вчений». 2018. № 7 (59). С. 229–232.
Фурса С.Я. Адвокат у цивільному процесі: наук.-практ. посіб.; Центр правових дослід. Фурси. Київ: Фурса С.Я.; КНТ, 2008. 452 с.
Правила адвокатської етики: затверджені Звітно-виборним з’їздом адвокатів України 09.06.2017 р. Національна асоціація адвокатів України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001891-17#Text.
Цільмак О.М. Психологічне консультування: лекційний матеріал для здобувачів вищої освіти. Одеса. 2020. 319 с.
Рабовська С.Я. Консультативна робота адвоката у виконавчому процесі на прикладі провадження про виконання рішення суду щодо пенсійних виплат. Часопис Київського університету права. 2020. № 3. С. 170–175.
Слива Л. Консультування адвокатом як стадійний процес. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 7. С.184–189.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Л. Ю. Чекмарьова

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.