Спеціалізація як засіб підвищення кваліфікації адвокатів та умова надання правничої допомоги на професійному рівні

Анотація

Вказується, інститут підвищення кваліфікації адвокатів є предметом попередніх досліджень автора. Безперервне професійне навчання адвокатів, будучи їхнім фундаментальним обов’язком, забезпечує реалізацію конституційного права на професійну правничу допомогу та ефективний захист прав і свобод клієнтів.

Дана стаття спрямована на дослідження проблематики впровадження спеціалізації адвокатів в Україні, що залишається недостатньо врегульованим аспектом сучасної української юридичної практики. Аналізується чинне українське законодавство, яке регулює адвокатську діяльність, з акцентом на його прогалини стосовно закріплення спеціалізації адвокатів.

Проведено аналіз наукових підходів до визначення сутності спеціалізації як засобу підвищення кваліфікації адвокатів, а також його впливу на якість та ефективність надання правничої допомоги. Звертається увага й на розкриття досвіду країн Європейського Союзу, де спеціалізація адвокатів вже є нормативно визначеним інститутом. Аргументується позиція за якою, з метою підвищення якості надання професійної правничої допомоги, необхідним є запровадження в Україні спеціалізації адвокатів, що передбачає:

• визначення переліку галузей спеціалізації адвокатів (подібно до практики європейських країн в межах двадцяти таких галузей права);
• встановлення мінімальних вимог до адвокатів (зокрема, не менше п’ять років адвокатського стажу);
• закріплення чіткого механізму присвоєння такої спеціалізації, який передбачатиме необхідність підтвердження наявності як спеціального практичного досвіду, так і теоретичних знань, в тому числі й за допомогою відповідного кваліфікаційного оцінювання.

У статті окреслено ключові переваги впровадження спеціалізації, такі як підвищення професійної компетентності, вдосконалення юридичної практики та зміцнення довіри клієнтів. Звертається увага й на те, що отримання статусу «спеціалізованого адвоката» повинно бути пов’язане з обов’язковим і регулярним підвищенням кваліфікації (не менше половини мінімального необхідних залікових балів для підвищення кваліфікації повинні стосуватися обраної кваліфікації).