Оцінка результатів OSINT у судовій практиці: окремі питання

Анотація

У статті розглянуто питання оцінки результатів OSINT у судовій практиці за критеріями належності, допустимості, достовірності. Звернено увагу на те, що є випадки оспорювання належності та допустимості таких доказів, а також їх достовірності. Наведено підходи практики Касаційного кримінального суду з цього питання. Детально проаналізовано ефективність такого оспорювання на прикладі постанови Касаційного кримінального суду у справі № 201/11849/23 у контексті аргументів захисту та контраргументів (щодо належності, допустимості та достовірності фактичних даних).

Зроблено висновок, що джерелом доказів при використанні результатів OSINT, зафіксованих у протоколі за ст. 237 КПК України з додатками, є саме протокол як різновид документу. Відповідно, питання допустимості можуть стосуватися виключно аспектів проведення та фіксування огляду, дотримання вимог КПК України щодо належного суб’єкта, строків досудового розслідування та інших питань порядку збирання та фіксування даних, які містяться у протоколі. Якщо ж є сумніви стосовно змісту первинних зафіксованих даних, їх походження у відкритих джерелах (автора контенту, особи, яка його розмістила і мету такого розміщення), створення їх штучним інтелектом, створення та поширення їх з метою дезінформації, правильності їх технічного збирання, незмінності онлайн-контенту будь-якого виду, метаданих, хеш-значеннях – мова може йти про недостовірність доказів. У цій ситуації ініціація визнання таких фактичних даних недопустимими доказами позбавлена сенсу. Результати OSINT можуть містити фактичні дані, що не мають властивість належності, але це ніяк не пов’язано з аналізом джерела походження – відкритих даних, адже встановлюється зв’язок (чи його відсутність) з усіма обставинами предмета доказування. Відповідно, ініціація визнання доказів неналежними через сумніви стосовно змісту первинних зафіксованих даних, їх походження у відкритих джерелах (автора контенту, особи, яка його розмістила і мету такого розміщення) також позбавлене сенсу.

У судових рішеннях результати OSINT мають бути відображені таким чином, щоб неупередженому спостерігачу було зрозуміло, чому суд вважає їх достовірними. Основою цього є правильне фіксування з дотриманням рекомендацій протоколу Берклі у досудовому розслідуванні.