Презумпція невинуватості як конституційна гарантія на справедливий суд

Анотація

У статті здійснено ґрунтовне дослідження поняття та суті основоположного конституційного принципу презумпції невинуватості, що має ключове значення для функціонування системи кримінального судочинства. Аналізовано його правову природу, місце в системі норм і принципів кримінального процесу та роль у забезпеченні справедливості під час здійснення правосуддя. Наголошується, що принцип презумпції невинуватості закріплений у Конституції України, Кримінальному кодексі України та Кримінальному процесуальному кодексі України як один із фундаментальних механізмів захисту прав людини. Він виконує роль запобіжника від формування передчасної обвинувальної позиції суб’єктами кримінального процесу, сприяючи дотриманню стандартів правової держави. Презумпція невинуватості трактується як один із найважливіших демократичних принципів кримінального судочинства, що має вагоме значення й переслідує функцію «захисного механізму» від можливих незаконних або свавільних дій з боку державних органів і посадових осіб, які ведуть слідство або здійснюють судовий розгляд кримінальних проваджень. У структурі цього принципу виокремлюються кілька ключових елементів: правило про недопустимість доказів, здобутих із порушенням закону; вимога щодо обов’язку доведення вини стороною обвинувачення; процедура апеляційного й касаційного оскарження судових рішень, а також норми щодо компенсації матеріальної і моральної шкоди, завданої необґрунтованим засудженням.

Окрема увага приділяється тим аспектам презумпції невинуватості, які забезпечують реалізацію завдань кримінального судочинства, спрямованих на охорону прав учасників процесу та забезпечення здійснення швидкого, всебічного й об’єктивного розслідування злочинів. Принцип гарантує, що будь яка особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, буде притягнута до відповідальності в межах своєї вини, водночас жодна невинна особа не піддасться необґрунтованим звинуваченням чи засудженню. Цей демократичний інструмент також захищає право особи, яка обвинувачується в правопорушенні, на незалежний і неупереджений суд, що є невід’ємною складовою справедливого судового процесу.