Кримінально-правова політика України в умовах воєнного стану

Анотація

Вказується, повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України зумовила трансформацію безпекового середовища та необхідність системного перегляду державної політики, зокрема у кримінально-правовій сфері. Воєнний стан потребує адаптації кримінального законодавства до нових викликів, ефективної протидії злочинам проти національної безпеки, територіальної цілісності та прав людини. Кримінально-правова політика набуває стратегічного значення як інструмент захисту державності та суспільних цінностей.

У статті досліджується кримінально-правова політика України в умовах воєнного стану, спричиненого повномасштабною агресією рф. Розглянуто адаптацію кримінального законодавства до нових загроз національній безпеці, територіальній цілісності та правам громадян. Автор аналізує функції кримінально-правової політики, її превентивний, охоронний та стабілізаційний характер, підкреслюючи необхідність поєднання суворості заходів із дотриманням принципів гуманізму, пропорційності та верховенства права. Особлива увага приділяється законодавчим змінам 2022– 2025 років, що посилили відповідальність за державну зраду, колабораційну діяльність, воєнні злочини, мародерство та зловживання владою, а також інтеграції національного кримінального права з міжнародними стандартами. Аналізується баланс між безпекою держави та гарантіями прав людини, а також перспективи післявоєнної трансформації кримінально-правової політики, орієнтованої на гуманізацію покарання, реституційне правосуддя, ресоціалізацію правопорушників та інтеграцію до європейського правового простору. У висновках підкреслюється, що кримінально- правова політика виступає стратегічним елементом державної безпеки, забезпечуючи одночасно захист суспільства, зміцнення верховенства права та відновлення довіри до правосуддя в умовах воєнних та післявоєнних викликів.

Стверджується, кримінально-правова політика України в умовах воєнного стану є особливою формою державної політики у сфері безпеки, спрямованою на забезпечення життєдіяльності суспільства, обороноздатності держави та захисту основоположних прав людини. Її сутність полягає у поєднанні функцій кримінально-правового регулювання та забезпечення національної безпеки, що зумовлює необхідність динамічного вдосконалення законодавства в умовах зовнішньої агресії.