Суб’єкт незаконного проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини

Автор(и)

  • А.О. Валуєв начальник відділу архітектури, інвентаризації нерухомого майна та юридичного забезпечення ТОВ «Підприємство Агрофон», аспірант Державного податкового університету, Україна https://orcid.org/0000-0002-9561-4675

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.91.4.3

Ключові слова:

суб’єкт кримінального правопорушення, фізична особа, осудність, вік кримінальної відповідальності, ст. 298 КК України, пошукові роботи, археологічна спадщина

Анотація

У статті досліджується суб’єкт незаконного проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини (ч. 1 ст. 298 КК України) як ключовий елемент складу кримінального правопорушення. Обґрунтовано, що вітчизняна модель суб’єктності зберігає персоналістську природу: суб’єктом є виключно фізична осудна особа, яка досягла віку кримінальної відповідальності, тоді як до юридичних осіб застосовуються спеціальні заходи кримінально-правового характеру (розділ XIV-1 КК України). Проаналізовано поєднання вікового критерію та осудності/обмеженої осудності як взаємозумовлених передумов відповідальності; розкрито роль судово-психіатричної та комплексної судово-психолого- психіатричної експертиз у встановленні юридичного критерію саме на момент вчинення діяння. Встановлено прикладну значущість індивідуалізації ролей учасників (організатор, виконавець, пособник) у справах про незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини; визначено підвищені ризики залучення неповнолітніх осіб; обґрунтовано необхідність кваліфікації діяння за сукупністю, зокрема з інкримінуванням ст. 304 КК України у разі втягнення у незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт неповнолітніх осіб. Окреслено проблемну ділянку законодавчого регулювання: хоча «загальний суб’єкт» є типовим для базового складу, практично поширені випадки вчинення діяння із використанням службового становища, що підвищує суспільну небезпечність, але не відображається в межах ч. 1 ст. 298 КК України. Запропоновано розширити посилений режим відповідальності на ч. 1 ст. 298 КК України шляхом конкретизації «службового» варіанту діяння, що забезпечить узгодженість санкцій із реальним масштабом шкоди та зменшить конкуренцію з «універсальними» службовими складами. Сформульовано методичні орієнтири для доказування суб’єктних ознак незаконного проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини, які забезпечують баланс між охороною археологічної спадщини та принципами справедливого кримінального реагування.

Посилання

Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250000 / уклад. та голов. ред. В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. VIII. 1728 с.

Внукова Ю.А. Неосудність та обмежена осудність як кримінально-правові категорії. Вісник Академії адвокатури України. 2014. № 1(29). Т. 11. С. 139–147.

Габрелян А.Ю. Форми адміністративно-правового забезпечення державної політики про- тидії. Матеріали конференцій Молодіжної наукової ліги, 2021. URL: https://ojs.ukrlogos. in.ua/index.php/liga/article/view/9731 (дата звернення: 12.10.2025).

Габрелян А.Ю. Методи адміністративно-правового забезпечення державної політики про- тидії. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ, 2021. URL: https://doi.org/10.36074/logos-19.03.2021. v1.41 (дата звернення: 12.10.2025).

Гуляков К.В. Кримінально-правова характеристика незаконного проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єк- тів культурної спадщини: дис. канд. юрид. наук: 12.00.08. Одеса: б. в., 2021. 248 с.

Завязкіна Н.В. Клініко-психологічна діагностика в судовій експертології обмеженої осуд- ності та дієздатності: автор. дис. ... д-ра психолог. наук: 19.00.04. Київ, 2019. 45 с.

Корунчак Л.А. Щодо особливостей проведення судової експертизи під час визначення стану осудності/неосудності фізичної особи. Юридичний науковий електронний журнал, 2021. № 2. С. 285–287.

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001. № 25-26. Ст. 131.

Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. Відомості Вер- ховної Ради України (ВВР), 2013. № 9-10. № 11-12. № 13. Ст. 88.

Про психіатричну допомогу: Закон України від 22.02.2000 р. № 1489-III. Відомості Вер- ховної Ради України (ВВР), 2000. № 19. Ст. 143.

Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 р. № 2235-III. Відомості Верхов- ної Ради України (ВВР), 2001. № 13. Ст. 65.

Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22.09.2011 р. № 3773-VI. Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012. № 19-20. Ст. 179.

Словник української мови: у 11 т. / голов. редкол. Білодід І.К. та ін. Київ: Наукова думка, 1970. Т. 1: А-В. 799 с.

Чепель О.В., Габрелян А.Ю. Адвокат свідка: проблематика правового статусу. Science of XXI century: development, main theories and achievements: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the V International Scientific and Theoretical Conference (January 26, 2024). Helsinki, Republic of Finland: International Center of Scientific Research, 2024. С. 131–136.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-22

Номер

Розділ

Розділ 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право