Зелене відновлення України: правові виклики адаптації екологічного законодавства до стандартів Європейського Союзу

Анотація

У статті здійснено комплексний правовий аналіз процесу адаптації екологічного законодавства України до acquis communautaire Європейського Союзу в контексті післявоєнного зеленого відновлення. Особливу увагу приділено аналізу законопроєкту «Про засади зеленого відновлення України», який, попри заявлену мету інтеграції європейських екологічних норм, обмежується імплементацією лише Регламенту (ЄС) 2020/852 про таксономію сталих видів економічної діяльності, не включаючи при цьому такі важливі питання, як, зокрема: механізми досягнення кліматичної нейтральності, нульового ризику, особливості переходу до циркулярної економіки та багато іншого, що є невід’ємною складовою зеленого розвитку, відповідно до європейської екологічної політики.

Також у межах дослідження виявлено низку концептуальних і технічних недоліків законопроєкту, зокрема: нечіткість формулювання мети, відсутність системних правових механізмів реалізації, недостатню узгодженість з чинним європейським та національним законодавством, а також принципами сталого розвитку.

На основі аналізу положень інших актів ЄС (Директиви 2022/2464/ЄС, Регламенту (ЄС) 2023/956, Делегованих актів щодо технічних критеріїв сталості тощо) обґрунтовано необхідність значного доопрацювання законопроєкту «Про засади зеленого відновлення України». Запропоновано уточнення мети законопроєкту, закріплення принципів сталого розвитку, екологічної інтеграції (екологічної безпеки), наукової обґрунтованості, прозорості та участі громадськості, відповідальності та звітності, а також інтеграції з положеннями вітчизняного екологічного законодавства.

У межах дослідження запропоновано авторську наукову модель майбутнього Закону України «Про зелене відновлення України», яка включає структуровану систему принципів, екологічних критеріїв та індикаторів, інституційних механізмів та процедур контролю і відповідальності.

Наукова новизна полягає в системному правовому аналізі законодавчої ініціативи, що вперше здійснюється в контексті її відповідності європейським екологічним стандартам. Практичне значення полягає у формуванні рекомендацій для удосконалення нормативно-правового регулювання процесу зеленого відновлення України, з урахуванням міжнародних зобов’язань, принципів сталого розвитку та потреб післявоєнної реконструкції.