Вуглецеве землеробство в контексті адаптації до кліматичних змін: правові питання

Анотація

У статті вивчається теоретико-правове та законодавче забезпечення вуглецевого землеробства в Україні як однієї з перспективних адаптивних форм аграрного виробництва в умовах зміни клімату. Особливість вуглецевого землеробства полягає у проведенні таких агротехнологічних та інших заходів, які мають довготривалий природоохоронний ефект за рахунок поглинання вуглецю з атмосфери та зв’язування його у ґрунтах. Метою дослідження є визначення проблем та перспектив розвитку такої діяльності на основі проведення порівняльно-правового аналізу та системного вивчення чинних нормативно-правових актів різних галузей вітчизняного законодавства. Зроблено висновки про те, що наразі вуглецеве землеробство є породженням кліматичного законодавства з огляду на його мету та завдання, однак безпосередня реалізація відповідних заходів має земельні, аграрні, екологічні, лісові, водні та інші юридичні ознаки. У зв’язку з цим втілення відповідних ідей не може обмежуватися виключно положеннями кліматичних нормативно-правових актів, а має знайти своє відображення у нормах чинного галузевого законодавства, передусім, земельного. На основі вивчення іноземного досвіду встановлено головні шляхи стимулювання вуглецевого землеробства: агропротекційний (надання державної підтримки) та ринковий (надання можливості створювати та продавати вуглецеві кредити). Доведено, що державна аграрна політика має бути синхронізована із кліматичною політикою у частині стимулювання вуглецевого землеробства. Передусім, варто буде інтегрувати ефективні заходи підтримки в агропротекційну модель. Тобто економічно обґрунтована державна підтримка має стати тим компенсаторним механізмом, що виключає фінансові втрати виробників, які вирішили, з одного боку, адаптуватися до кліматичних змін, а з іншого, зробити свій вклад у пом’якшення негативних наслідків таких змін.

Відсутність прозорого, зрозумілого та передбачуваного вуглецевого ринку є вагомою перешкодою для активного впровадження вуглецевого землеробства. Хоча наразі прямої заборони на створення та обіг добровільних вуглецевих кредитів в Україні немає, основні проблеми полягають у такому: а) відсутність налагодженої системи сертифікації поглинання вуглецю; б) висока вартість процесів перевірки, моніторингу, аналізів ґрунту, сертифікації тощо; в) неготовність законодавства до безперешкодного втілення відповідних землеробських практик.