Сутність рівності прав і можливостей працівників як принципу трудового права

Анотація

У даному дослідженні розглянуто один із ключових принципів трудового права – принцип рівності прав і можливостей працівників, про сутність і зміст якого останнім часом тривають дискусії. Оскільки розвиток технологій і цифровізація економіки, зміни в структурі зайнятості та поява нових форм трудових відносин створюють нові форми нерівності в доступі до роботи та професійного розвитку. Зазначено, що чинне трудове законодавство України містить низку прогалин та колізій у сфері забезпечення рівності прав і можливостей працівників. Зауважено, що закріплення принципу рівності прав та можливостей працівників у трудовому праві беззаперечно важливе, водночас його необхідно дотримуватися не тільки під час стартових можливостей у працевлаштуванні, а й при виникненні, зміні та припиненні трудових правовідносин. Оскільки сутність принципу рівності прав і можливостей працівників повинна проявлятися як у можливості реалізувати своє право на працю, що включає в себе право отримати роботу, працювати, користуватися правами працівника (відпочинок, оплата, безпека праці, тощо) та переміщуватися за посадами й розривати трудовий договір, так і можливості відстоювати свої трудові права, свободи та інтереси в разі їх порушення чи загрози посягання, що включає в себе рівні можливості обирати та застосовувати форми й способи захисту трудових прав. Тобто цей принцип повинен бути спрямований на створення справедливих умов праці, де кожен працівник має однакові можливості для реалізації свого потенціалу та захисту своїх інтересів. Отже, за своєю суттю принцип рівності прав і можливостей працівників у сфері праці повинен бути багатофункціональним: передбачати юридичну рівність усіх перед законом незалежно від різноманітних чинників (статі, раси, національності, мови, походження, майнового чи посадового становища, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, належності до громадських об’єднань тощо); зумовлюти рівність матеріальних, процедурних і процесуальних прав; забезпечувати рівний доступ до праці й рівні можливості для реалізації права на неї; не допускати проявів дискримінації у сфері правового регулювання трудових і пов’язаних з ними відносин.