Особливості захисту персональних даних у процесі цифровізації трудових відносин в Україні: теоретико-правовий аналіз

Анотація

Вказується, цифрова трансформація праці перетворила персональні дані працівника на стратегічний ресурс управління і водночас на вразливу сферу основоположних прав. Стаття присвячена комплексному теоретико-правовому аналізу поняття та особливостей захисту персональних даних працівників у процесі цифровізації трудових відносин в Україні. Авторами наголошено, що інтенсивний перехід на цифрові платформи і технології підвищив ефективність трудових відносин, водночас створивши нові виклики перед правовим регулюванням захисту персональних даних працівників. Обґрунтовано, що в умовах активного впровадження електронного документообігу, а також дистанційного контролю суттєво зростає ризик порушення прав працівників на конфіденційність і недоторканність особистого життя. У роботі проаналізовано наукові позиції щодо тлумачення юридичної природи поняття «захисту персональних даних працівників». Охарактеризовано положення чинного законодавства у сфері праці відносно даного питання.

Розкрито відмінність між захистом даних і безпекою даних як правовими категоріями, а також акцентовано увагу на окремих недоліках доктрини трудового права стосовно захисту персональних даних працівників у процесі цифровізації трудових відносин за останні роки, зокрема в умовах воєнного стану. На основі проведеного аналізу сформульовано авторську наукову інтерпретацію захисту персональних даних працівників у процесі цифровізації трудових відносин. Визначено системний перелік особливостей захисту персональних даних працівників у процесі цифровізації трудових відносин та деталізовано специфіку кожної з них. Окрему увагу приділено прецедентним справам через конкретизацію судової практики з досліджуваної проблематики. Підсумовано, що на сьогодні правове регулювання захисту персональних даних працівників в Україні залишається поверхневим та концептуально застарілим (не враховує реалій цифрової трансформації трудових відносин, зокрема масового використання цифрових платформ, електронного документообігу, автоматизованих HR-систем, біометричних даних та дистанційних форм контролю) і, відповідно, потребує модернізації й оптимізації.