Трансформація методологічних засад підготовки аналізу регуляторного впливу в контексті адаптації до права Європейського Союзу

Анотація

Метою статті є обґрунтування наукових підходів щодо трансформації методологічних засад підготовки аналізу регуляторного впливу як складової регуляторної діяльності в контексті адаптації до права ЄС.

Встановлено, що у правотворчій практиці ЄС необхідність проведення оцінки впливу політичних ініціатив визначається відповідно до спеціальних критеріїв. Конкретизовано, що оцінка впливу стає обов’язковою за наявності таких основних умов, як імовірність значних економічних, екологічних або соціальних наслідків та можливість вибору між декількома політичними альтернативами.

Аргументовано, що модель суцільного аналізу регуляторного впливу, яка діє в Україні, суперечить принципам і цілям державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та підходам до нормопроєктування у ЄС. Запропоновано перейти до моделі селективного аналізу регуляторного впливу, яка включатиме окремі елементи європейського механізму оцінки впливу з огляду на національні умови і потреби.

Обґрунтовується доцільність урахування ризиків, що пов’язані із розширенням дискреційних повноважень регуляторних органів і можуть виникати в умовах упровадження вибіркового аналізу регуляторного впливу. Запропоновано забезпечити точність, вичерпність і однозначність вимог до такого аналізу, що сприятиме усуненню корупціогенних факторів.

Наголошується на загостренні в Україні негативної тенденції щодо виключення аналізу регуляторного впливу із тих зон регуляторного поля, де він є найбільш актуальним і критично важливим. Наводяться приклади регуляторних актів у сферах інноваційної та протимінної діяльності, які демонструють цю тенденцію.

Підкреслюється значення темпоральних аспектів підготовки аналізу регуляторного впливу, що обумовлено спрямованістю окремих регуляторних актів на розв’язання невідкладних проблем, особливо у період воєнного стану. Для вдосконалення методологічних засад підготовки аналізу регуляторного впливу в Україні запропоновано враховувати підхід до нормопроєктування у ЄС, який допускає скорочення загального строку проведення оцінки впливу у разі, якщо політична ініціатива є терміновою.