Поняття та зміст правового режиму спільних майнових прав інтелектуальної власності у сфері господарювання

Анотація

У статті проаналізовано поняття та зміст правового режиму спільних майнових прав інтелектуальної власності у сфері господарювання. Досліджено особливості правового регулювання спільного володіння об’єктами інтелектуальної власності в умовах сучасного розвитку господарських відносин. На основі позицій вчених доведено неможливість повного ототожнення майнових прав інтелектуальної власності із речовими правами. Встановлено, що основними правомочностями при здійсненні спільних майнових прав інтелектуальної власності є використання, розпорядження та захист. Обґрунтовано необхідність удосконалення правового механізму регулювання спільних майнових прав інтелектуальної власності, запропоновано системний підхід до їх правової характеристики.

Так, належне правове регулювання господарської діяльності є одним з головних чинників успішного бізнес-проекту. Розширення господарської діяльності, збільшення її прибутковості також залежить від своєчасного реагування власників бізнесу на зміни сьогодення, що, зокрема, передбачає включення інтелектуальної власності у виробництво. Очевидним також є те, що командний підхід дає можливість створити унікальний продукт, оскільки останній є синтезом різноманітних ідей та методів, які підкріплені виробничими можливостями декількох суб’єктів. Однак спільна діяльність потребує більш детальної нормативної бази по її регулюванню, що обумовлюється необхідність збалансування інтересів, прав та обов’язків декількох суб’єктів.

Ризики, які існують у зв’язку з побоюваннями неефективного вирішення правових питань між співвласниками є сповільнюючим, а подекуди блокуючим фактором розвитку господарської діяльності. На сьогодні, не дивлячись на розуміння важливості співпраці різних за напрямком діяльності господарюючих суб’єктів, правова база не містить потрібних за обсягом та якістю норм, які б її врегульовували. Крім того, динамічний розвиток науки, невпинна модернізація, новітні технології, в сукупності із таким феноменом як швидке застарівання ще здавалося б вчора нових програм, методів, винаходів тощо в сукупності зі зростаючою вимогливістю споживачів вказують на необхідність створення такої нормативної бази, яка б була якнайбільше універсальною і для умов сьогодення, і для майбутнього. Конкретні правила поведінки у бізнес-середовищі обов’язково повинні ґрунтуватися на глибокому та однозначному розумінні таких базисних елементів як поняття та правова природа юридичних елементів. Тому спільне володіння майновими права інтелектуальної власності має бути зрозумілим колу суб’єктів, що дотичні в силу відповідної діяльності до нього, насамперед через розкриття його змісту та сутнісного бачення – природи юридичної субстанції.