Загальні положення щодо провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб

Анотація

Стаття присвячена дослідженню правової природи, змісту та особливостей провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб у контексті сучасних соціально-економічних реалій України. Визначено, що інститут неплатоспроможності фізичних осіб є важливим елементом фінансової системи держави, оскільки він забезпечує можливість відновлення платоспроможності добросовісних боржників, захист прав кредиторів та сприяє стабільності економічних відносин.

Підкреслено, що повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України у 2022 році суттєво вплинуло на платоспроможність населення, спричинивши зниження виробництва, скорочення робочих місць, зменшення доходів і, відповідно, зростання заборгованості громадян перед фінансовими установами. За цих умов інститут неплатоспроможності фізичних осіб набуває особливого значення, оскільки дозволяє боржникам законним шляхом врегулювати свої фінансові зобов’язання, уникнути безвихідних ситуацій, пов’язаних із неможливістю погашення боргів, та розпочати новий економічний цикл свого життя.

Встановлено, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, процедура неплатоспроможності фізичної особи має низку особливостей: збереження правосуб’єктності боржника, відсутність обов’язкової ліквідації, а також акцент на відновлення фінансової спроможності через реструктуризацію боргів. Зазначено, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на добровільному характері банкрутства фізичних осіб, яке є правом, а не обов’язком боржника, та спрямоване на відновлення його платоспроможності шляхом часткового прощення боргів або їх реструктуризації.

Окрему увагу приділено аналізу ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, яка визначає особливості провадження у справах про неплатоспроможність фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У статті розкрито співвідношення між загальними положеннями Кодексу, які застосовуються до юридичних осіб, та спеціальними нормами, що регламентують процедури неплатоспроможності фізичних осіб. Автори доходять висновку, що ст. 113 КУзПБ виконує роль своєрідного «місточка», який поєднує загальні принципи банкрутства з особливими положеннями, притаманними саме для банкрутства фізичних осіб.