Код правосуддя: Гібридний стандарт доказування для висновків штучного інтелекту

Анотація

Вступ. Інтеграція систем штучного інтелекту в правосуддя створює безпрецедентний виклик для доказового права. Висновки, згенеровані непрозорими алгоритмами, зокрема нейромережами, ускладнюють їх оцінку традиційними процесуальними інструментами. Національна доктрина вільної оцінки доказів, що спирається на внутрішнє переконання судді, є епістемологічно та процедурно непідготовленою до аналізу таких «чорних скриньок», що породжує ризики судових помилок та порушення права на справедливий суд. Метою статті є теоретичне обґрунтування та розробка концептуальних засад гібридного стандарту доказування для висновків, згенерованих ШІ, з метою його імплементації в процесуальне законодавство України. Методи. Дослідження базується на порівняльно-правовому, системно-структурному та формально-логічному методах. Проведено аналіз американських стандартів Daubert/Frye та континентального принципу вільної оцінки доказів, що дозволило розробити дворівневу модель оцінки доказів, отриманих від ШІ. Результати. Встановлено, що ані стандарт Daubert, ані принцип вільної оцінки доказів окремо не здатні ефективно вирішити дилему «надійність проти прозорості» щодо висновків ШІ. Запропоновано авторську концепцію гібридного стандарту, що гармонійно поєднує елементи обох підходів. Висновки. Запропонована гібридна модель передбачає дворівневу процедуру: перший етап – це попередній судовий контроль («gatekeeping») на предмет наукової валідності, надійності та процедурної справедливості доказу за адаптованими критеріями Daubert; другий етап – це безпосередня оцінка доказу суддею на основі внутрішнього переконання в сукупності з іншими доказами у справі. Такий підхід дозволяє створити необхідний фільтр для відсіювання ненадійних алгоритмічних висновків, водночас зберігаючи гнучкість судового розсуду.