Підвищення прозорості обробки персональних даних: законодавчі підходи до спрощення доступу користувачів до інформації

Анотація

Вказується, розвиток інформаційного суспільства характеризується широким застосуванням мережі Інтернет, веб-ресурсів та баз даних, що уможливлює ефективний пошук інформації, здійснення електронних покупок та отримання різноманітних цифрових послуг.

Стаття розглядає практичні пропозиції до законодавства щодо підвищення рівня прозорості в обробці персональних даних завдяки спрощенню доступу користувачів до інформації про те, хто і як використовує їхні дані. Акцентовано на ефективності впровадження новітніх інформаційних технологій задля досягнення вказаних цілей. На цій основі розширено значення безпеки персональних даних та необхідності їх посиленого правового захисту. Звернено особливу увагу на безпеку даних, що несуть чутливу інформацію, зокрема їхню активну циркуляцію в медицині та медичних мобільних застосунках, які їх зберігають.

Виходячи з цього, робота аналізує сучасні методи захисту персональних даних, визначені українським законодавством та міжнародними нормативно-правовими актами. З огляду на триваючу актуальність євроінтеграції, практичну значущість несе Загальний регламент про захист даних (GDPR). Визначені основні принципи сучасного регулювання персональних даних, а саме законність, прозорість та безпека обробки персональної інформації, обмеження мети, обсягу та строків її зберігання.

Досліджено ключові переваги та ризики імплементації інноваційних технічних рішень: диференційної приватності, гомоморфного шифрування та блокчейну. Описані технології забезпечують належний рівень конфіденційності та відповідають потребам аналітичних процесів сьогодення.

Водночас через вплив цифровізації на правову систему в полі захисту інформації, зокрема в контексті штучного інтелекту, блокчейну та mHealth-рішень, виникає потреба у створенні комплексної моделі, яка б об’єднувала технічні, правові та етичні підходи. Зроблено висновок про необхідність впровадження практик відповідального використання штучного інтелекту й криптографічних технологій. Цей підхід може забезпечити високий рівень безпеки персональних даних, підвищити довіру осіб до інновацій і сприятиме розвитку сталого інформаційно-правового середовища.