Ліцензування відкритого програмного забезпечення

Анотація

У статті досліджено наявні у світі моделі ліцензуванні вільного відкритого програмного забезпечення. Зокрема, проведено класифікацію програмного забезпечення за ознакою ліцензії його поширення та встановлено різницю між поняттями «вільного програмного забезпечення» та «програмного забезпечення з відкритим вихідним кодом», їхнє ідеологічне підґрунтя та ключові ознаки. У межах роботи було класифіковано усі вільні відкриті ліцензії на дві ключові групи – дозвільні та копілефтні, визначено основні особливості цих груп ліцензій, а також досліджено конкретні найбільш популярні ліцензії кожного виду. В основу визначення поширеності застосування конкретної вільної відкритої ліцензії було покладено актуальні статистичні дані. Було окреслено становище ліцензування вільного відкритого програмного забезпечення на території ЄС. Крім цього, окремо приділено увагу договорам суспільного надбання за доктринами суспільного надбання США та України, та їх співвідношенню з вільним відкритим програмним забезпеченням. Також було проаналізовано чинне законодавство України щодо регулювання вільних відкритих ліцензій програмного забезпечення. Зокрема, визначено правову природу вільних відкритих ліцензій та їх різновидів, в контексті наявних правових конструкцій «публічної ліцензії», «ліцензії» та «ліцензійного договору». Крім цього, було приділено увагу наявним Рекомендаціям Міністерства економіки, дозвілля та сільського господарства щодо застосування вільних публічних ліцензій на використання об’єктів авторського права і суміжних прав, якими вперше в Україні було надано визначення вільних публічних ліцензій. З метою дослідження практичного застосування та визнання вільних відкритих ліцензій програмного забезпечення, було здійснено аналіз відповідної судової практики. У висновках наголошено на необхідності здійснення подальшого законодавчого закріплення і врегулювання вільних відкритих ліцензій програмного забезпечення, і зокрема, копілефтних ліцензій, які існуючи в межах класичного авторського права, внаслідок своєї специфіки не підпадають під традиційні положення про публічні ліцензії.