Предмет доказування у справах про неналежне виконання медичними працівниками своїх обов’язків

Анотація

Вказується розвиток системи охорони здоров’я в умовах війни та євроінтеграції вимагає покращення якості медичної допомоги, що створить умови для відновлення українців та України загалом.

У статті досліджено особливості предмету доказування у справах про неналежне виконання медичними працівниками своїх обов’язків. Здійснено огляд видів можливої відповідальності за порушення Основ законодавства України про охорону здоров’я, зокрема не надання чи надання неналежної якості медичної допомоги, а також неналежне виконання медичними працівниками своїх обов’язків, у тому числі цивільної та кримінальної відповідальності. Проаналізовано статистику судових проваджень по ст. 140 КК України, що дозволило проілюструвати малу ефективність по розслідуванню таких справ. Зауважено, що для покращення ситуації по розслідуванню у таких категоріях справ слід завжди досліджувати протоколи лікування, на скільки враховано вірно діагноз та пропоноване лікування. Виявлено, що при розгляді таких справ суди доволі часто задовольняють і цивільні позови про стягнення компенсації за завдану моральну та іншу шкоду.

Встановлено, що важливе значення є долучення до матеріалів справи оригіналів медичних документів, які стосуються пацієнта, зокрема історії хвороби та інших медичних документів, що ведуться (амбулаторні картки, результати аналізів, щеплення, рентгенограма, журнали обліку прийому хворих, запису оперативних втручань, картки виклику швидкої допомоги, посадові інструкції, протоколи патологоанатомічних досліджень тощо). Крім того, для встановлення факту неналежного виконання медичними працівниками своїх професійних обов’язків необхідним є доведення вини. У сучасних аспектах цифровізації зауважено, що необхідний аналіз того чи застосовані цифрові технології у процесі діагностики та лікування могли призвести до негативних наслідків для здоров᾽я.

Ретельний аналіз європейської практики дозволив запропонувати ряд рекомендацій у частині предмету доказування, зокрема впровадити підхід, що суд оцінює не «результат лікування», а дотримання лікарем професійних стандартів.