Необхідність встановлення «видимих» меж втручання у приватне життя крізь призму негласних дій правоохоронних органів
DOI:
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.91.1.42Ключові слова:
права людини, обмеження прав людини, негласні (слідчі) розшукові дії, конституційні гарантії прав людини, право на повагу до приватного і сімейного життяАнотація
У статті авторами досліджено законодавче закріплення та процедурні аспекти обмеження конституційного права на повагу до приватного та сімейного життя під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Правоохоронні органи, здійснюючи проведення таких заходів, обмежені національним законодавством та стандартами Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Такі обмеження запроваджені з метою дотримання балансу між ефективним розслідуванням злочинів та гарантуванням конституційного права особи на приватне життя.
Авторами здійснено аналіз судової практики Європейського суду з прав людини та національних судів щодо процедури проведення негласних заходів та подальшого використання їхніх результатів у доказуванні вини особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Авторами акцентовано, що для якісного законодавчого закріплення державної гарантії невтручання правоохоронних органів у сферу особистого та приватного життя заявника законодавцю необхідно: надати реальну можливість ефективного судового захисту заявника; розробити чіткі межі втручання держави у сферу приватного життя; детально встановити винятки, які виправдовують втручання.
Українське законодавство визначає право особи на автономне буття від держави однією із засадничих конституційних цінностей, які перебувають під особливим захистом. А тому негласність процесуальних дій не має призводити до незаконного порушення прав та свобод людини без можливостей встановлення чітких меж та контролю за відповідним втручанням. В контексті цього питання проблемним аспектом залишається обсяг перехопленої інформації, адже хоча у клопотанні представники правоохоронних органів і зазначають, яка саме інформація є необхідною для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.
У висновках авторами відзначено, що гарантування захисту конституційних прав людини під час проведення негласних заходів, як один з обов’язків держави, полягає у: пропорційності виду заходу до тяжкості вчиненого злочину; чіткій законодавчій регламентації обмежень прав і свобод людини; забезпеченні реалізації права на судовий захист та відшкодування завданої шкоди; відновленні порушених/обмежених прав.
Посилання
Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. Відомості Верховної Ради. 1996. № 30. Ст. 141.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням СБУ щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 62 Конституції України від 20.10.2011 р. у справі № 1-31/2011. РАДА: веб сайт. URL: https://surl.li/hngdwt.
Рішення Конституційного Суду України за конституційною скаргою Кротюка Олександра Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (справа щодо презумпції невинуватості) від 08.06.2022 р. у справі № 3-20/2021(40/21). РАДА: веб сайт. URL: https://surli.cc/thxrrw.
ЄСПЛ виніс рішення про прослуховування українськими правоохоронцями розмов фігурантів справи за адвокатом. Чому це важливо і кого ще можуть «слухати». Ґрати: веб сайт. URL: https://surl.li/nfaslk.
Mass surveillance. Press Unit. Factsheet. European Court of Human Rights. June, 2024. 8 с.
Колесник В.А., Ламах К.Т. Питання дотримання прав особи при використанні результатів негласних слідчих (розшукових) дій. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. № 86 (5), 2024. С. 80–86.
Кримінальний процесуальний кодекс: Закон України від 13.04.2012 р. № 4651-VI. Відомості Верховної Ради. 2013. № 9-10. Ст. 88.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: прийнято Радою Європи 04.11.1950 та ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text.
Данило С.М. Забезпечення прав і законних інтересів особи під час проведення негласних (слідчих) розшукових дій, пов’язаних із втручанням у приватне спілкування. Вісник кримінологічної асоціації України. № 3 (30), 2023. С. 591–602.
Справа Денісов проти України: Рішення Європейського Суду з прав людини від 25.09.2018 р. Заява № 76639/11. URL: https://surl.li/jqdihh.
Case of Big Brother watch and others v. The United Kingdom: Рішення Європейського Суду з прав людини від 25.05.2021 р. Заява № 58170/13, 62322/14 та 24960/15. URL: https://surl.li/ncghga.
ЄСПЛ: механізм таємного перехоплення телекомунікацій повинен супроводжуватися належними гарантіями захисту. Лабораторія цифрової безпеки : веб сайт. URL: https://surl.li/oiiswm.
Case of Szabo and Vissy v. Hungary: Рішення Європейського Суду з прав людини від 12.01.2016 р. Заява № 37138/14. URL: https://surl.li/euoihy.
Case of Roman Zakharov v. Russia: Рішення Європейського Суду з прав людини від 04.12.2015 р. Заява № 47143/06. URL: https://privacy.khpg.org/1604922614.
Case of Apostu v. Romania: Рішення Європейського Суду з прав людини від 03.02.2015 р. Заява № 22765/12. URL: https://surl.lu/ngmmum.
Справа Кеннеді проти Сполученого Королівства: Рішення Європейського Суду з прав людини від 18.05.2010 р. Заява № 26839/05. URL: https://surl.li/ftlbxi.
Case of Bersheda and Rybolovlev v. Monaco: Рішення Європейського Суду з прав людини від 06.06.2024 р. Заява № 36559/19 та 36570/19. URL: https://surl.li/qrrhzd.
Case of Visy v. Slovakia: Рішення Європейського Суду з прав людини від 16.10.2018. Заява № 70288/13. URL: https://surl.li/zhhhql.
Case of Denysyuk and others v. Ukraine: Рішення Європейського Суду з прав людини від 11.04.2024 р. Заява № 24535/17. URL: https://surl.li/evduob.
Аналіз Рішення ЄСПЛ у справі «Денисюк та інші проти України». Just Talk: веб сайт. URL: https://surl.li/wricgr.
Правозахисні діалоги: як подолати систематичні порушення під час негласних слідчих дій. PRAVO.UA: веб сайт. URL: https://surl.li/gygmzz.
Недоліки НСРД, які ЄСПЛ не розглянув у рішенні щодо справи «Денисюк та інші проти України». Law firm Nazar Kulchytskyy and partners: веб сайт. URL: https://surl.li/cfubti.
Тагієв С.Р., Пузирьов М.С., Івашко С.В. Забезпечення конституційних прав громадян при повідомлені про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (частина IІ). Науковий вісник Дніпровського державного університету внутрішніх справ. № 4, 2023. С. 152–161.
Тагієв С.Р., Пузирьов М.С., Івашко С.В. Забезпечення конституційних прав громадян при повідомлені про проведення негласних слідчих (розшукових) дій (частина I). Право та державне управління. № 3, 2023. С. 133–137.
Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень абзацу першого пункту 40 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України від 11.10.2018 р. у справі № 1-123/2018(4892/17). РАДА : веб сайт. URL: https://surl.li/wjfjxq.
Коваль А.А. Теоретичні основи забезпечення прав людини під час проведення негласних (слідчих) розшукових дій. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Юридичні науки. № 2, 2020. С. 94–98.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 А. В. Марачук, О. О. Шулепова
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
