Адміністративна відповідальність у системі адміністративно- правових заходів впливу: сучасний вимір та європейські орієнтири

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження адміністративної відповідальності як складової системи адміністративно-правових заходів впливу в умовах оновлення доктрини публічного управління та євроінтеграційного курсу України. З’ясовано, що традиційна карально-репресивна модель адміністративної відповідальності вичерпала свій регулятивний потенціал і потребує доктринального переосмислення з урахуванням принципів належного врядування, пропорційності та гуманізму.

Визначено місце адміністративної відповідальності серед інших адміністративно-правових засобів впливу, розкрито її функціональну взаємодію з переконанням, стимулюванням і превенцією. Така взаємодія формує цілісну систему адміністративно-правових заходів впливу, у межах якої кожен із цих елементів виконує власну роль, але не діє ізольовано. Проаналізовано класичний і нелінійний формат взаємодії. Класичний тип взаємодії визначається посиленням публічно-владного тиску, послідовною зміною засобів впливу, за якої адміністративна відповідальність завершує цю систему, проте здатна інтегрувати у собі елементи переконання, превенції та стимулювання. Нелінійний тип взаємозв’язку характеризується взаємопроникненням засобів впливу і не обмежується реакцією на правопорушення. У результаті адміністративна відповідальність може розглядатися як інтегративний інструмент управлінського впливу, що поєднує правове реагування з виховним і превентивним змістом.

Особливу увагу приділено аналізу тенденцій європейської доктрини адміністративного права, зокрема практиці Європейського суду з прав людини, яка визначила критерії допустимого адміністративного втручання та поширення процесуальних гарантій на окремі види адміністративних санкцій. Здійснено порівняльно-правовий аналіз європейської та української моделей адміністративної відповідальності, виявлено напрямки їх зближення. Визначено, що проєкт нового Кодексу України про адміністративні проступки закріплює гуманістичну парадигму адміністративної відповідальності, зорієнтовану на пропорційність, індивідуалізацію та захист прав особи.

Зроблено висновок, що оновлення інституту адміністративної відповідальності має здійснюватися не як технічна кодифікація, а як концептуальна реформа, спрямована на формування нової моделі правового впливу в публічному управлінні, що поєднує ефективність держави та пріоритет прав людини.