Застосування технологій штучного інтелекту в інформаційній війні рф проти України

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз особливостей застосування технологій штучного інтелекту (ШІ) у межах інформаційної війни, що ведеться рф проти України в умовах повномасштабної збройної агресії, яка розпочалася у 2022 році. Автор акцентує увагу на тому, що інформаційна складова сучасного воєнного протистояння стала одним із головних інструментів повномасштабної війни, де провідну роль відіграють цифрові технології нового покоління, зокрема ті, що ґрунтуються на штучному інтелекті.

У центрі дослідження виступають механізми реалізації інформаційного впливу за допомогою сучасних алгоритмів машинного навчання, генеративних мовних моделей, нейронних мереж, deepfake-технологій, а також засобів аналізу великих масивів даних. Завдяки високій адаптивності та здатності імітувати людське мовлення й поведінку, ШІ дозволяє створювати переконливий фейковий контент, впливати на громадську думку, маніпулювати емоціями та формувати викривлене сприйняття реальності як усередині країни, так і за її межами. При цьому основною метою є не лише дезорієнтація населення, але й підрив довіри до українських державних інституцій, міжнародних партнерів, а також дискредитація українського спротиву.

Зазначені технології у статті активно використовуються для створення фейкових новин, маніпулятивного контенту, сфальсифікованих відео та зображень, що відіграють важливу роль у дезінформаційних кампаніях. Такі кампанії спрямовані на деморалізацію українського суспільства, створення паніки та послаблення міжнародної підтримки України.

Окрема увага присвячена аналізу функціонування бот-мереж та цифрових систем автоматизованого розповсюдження інформації, що забезпечують масове тиражування деструктивного контенту. Розглянуто використання ШІ для персоналізованого інформаційного впливу на окремі цільові групи. Наведено приклади застосування ШІ у цифрових атаках на інформаційний простір України, зокрема у соціальних мережах, месенджерах та онлайн-медіа.

У заключній частині роботи окреслено напрями протидії зазначеним загрозам: розвиток міжгалузевої співпраці, посилення цифрової безпеки, впровадження систем верифікації інформації, а також підвищення цифрової та медіаграмотності громадян. Зроблено висновок, що ШІ, попри свій деструктивний потенціал у руках агресора, може стати ефективним інструментом стратегічної інформаційної безпеки демократичних держав у сучасному інформаційному протистоянні.