Правове регулювання розвитку альтернативної енергетики в Україні

Анотація

Стаття присвячена правовому регулюванню і стимулювання розвитку альтернативної енергетики в Україні. Встановлено, що тривалий час домінуючим інструментом правового регулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії в Україні було стимулююче тарифоутворення у формі «зеленого» тарифу. Доктрина права ідентифікує цей інструмент як комплексний інститут, що становить: різновид стимулюючих господарсько-правових засобів; спосіб реалізації принципу державного стимулювання альтернативної енергетики; один із адміністративних засобів правового регулювання відносин у сфері використання альтернативних джерел енергії. Отже, правове регулювання альтернативної енергетики в Україні має комплексний характер, тому повинно враховувати публічні і приватні інтереси.

Обґрунтовано, що відновлювальна електроенергія, за умови ефективного її генерування, використання і належного правового регулювання, може стати потужним джерелом економічного протистояння держави не тільки воєнним викликам, а й слугуватиме надійною опорою повоєнного економічного відновлення України. Законодавчі кроки України у сфері регулювання відновлювальної електроенергії повинні бути привабливі для національних і міжнародних інспекторів і практично орієнтовані. Указано, що держава повинна забезпечити спрощення та стовідсоткову цифровізацію дозвільних процедур, щоб виключити будь-які корупційні ризики, залишивши за собою право стратегування, регулювання, нагляду і забезпечення конкурентності ринку, максимально мінімізуючи регуляторні ризики для інвесторів і споживачів.

Констатовано, що національний законодавець втілює законодавчі ініціативи у сфері відновлювальної енергетики, фактично слідуючи предметним директивам дорожньої карти ЄС. І це має сенс, тому що напрацьовані в ЄС механізми правового регулювання цієї сфери економіки мають фактично універсальну прийнятність і застосовність.

Зауважено, що законодавець, слідуючи вимогам ЄС, повинен керуватися й національними інтересами і системно ідентифікувати економічну спроможність держави в умовах воєнних викликів, а також бути максимально відкритим до інвестора, що слугуватиме сигналом демократичної «зрілості» нашої держави стати надійним економічним партнером. Зроблено висновок про необхідність активної ролі нашої держави у встановленні передбачуваних правил, що забезпечать стійкий розвиток відновлюваної енергетики та її енергетичну безпеку.