Право на інформацію в мережі «Інтернет»: конституційно-правове регулювання

Анотація

Цифровізація суспільних відносин та державного управління – головний тренд сьогоднішнього дня. Упровадження цифрових технологій супроводжує кожного з нас у більшості сфер суспільного життя і зачіпає особисті, економічні, політичні та культурні права. Користування цифровими технологіями покликане спростити для громадян процес реалізації своїх прав, водночас ця тенденція створює умови, у яких ці права можуть бути порушені.

Інтернет як засіб масової комунікації сьогодні досяг такого рівня розвитку і впливу на суспільне життя, який потребує державного втручання у вигляді прийняття законів, що регулюють пов’язану з ним діяльність. З метою визначення напрямку такого регулювання у низці держав проведені спеціальні дослідження, створені громадські об’єднання, розробляються кодекси поведінки в інтернеті, обговорюються проекти законів.

Досліджуючи питання доступу до мережі «Інтернет», слід відзначити, що в реаліях сьогодення він виступає ключовим засобом, який дозволяє людям здійснювати своє право на свободу думок та їх вільне вираження. Це право є гарантованим Загальною декларацією прав людини і Міжнародним пактом про громадянські та політичні права. Характерною особливістю інтернету є те, що це не тільки засіб зв’язку та важливе джерело інформації, але й сучасна публічна інфраструктура, яка дозволяє кожній людині отримати доступ до культурних, освітніх, громадських, політичних та інших ресурсів, різноманітних послуг тощо. На сьогодні можемо відзначити, що у зв’язку з поширенням та розвитком мережі «Інтернет» все більше країн акцентують свою увагу на необхідності правового регулювання окресленої сфери.

Чинне законодавство України насамперед орієнтоване на захист персональних даних та безпеки особистості в мережі «Інтернет». Шляхом внесення спеціальних норм у базові закони створює умови для реалізації таких прав, як активне виборче право, право на освіту, право на доступ до правосуддя та інші права. Такий підхід характеризується фрагментарністю, хоча цифровізація змушує законодавця та інших регуляторів у цій сфері створювати систему правового регулювання.