Реалізація конституційного права дитини на освіту в умовах збройного конфлікту: подолання дискримінаційних бар’єрів

Анотація

У статті досліджуються правові механізми та проблеми реалізації конституційного права дитини на освіту в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Обґрунтовується, що забезпечення рівного доступу до якісної освіти є не лише конституційною гарантією (ст. 53), але й ключовою умовою захисту прав людини, ствердження соціальної справедливості та сталого розвитку держави, оскільки освіта в період конфлікту виконує критично важливі стабілізуючу, інтеграційну та захисну функції, сприяючи посиленню психологічної стійкості та розвитку дитини.

Автор зазначає, що суттєве руйнування освітньої інфраструктури та масове переміщення українців призвели до виникнення системних дискримінаційних бар’єрів, які унеможливлюють повноцінну реалізацію права на освіту. У статті ці перешкоди детально систематизовано за територіальною ознакою: 1) діти-ВПО: стикаються з документальними, організаційними, психологічними наслідками травм та технічними (цифровими) бар’єрами, пов’язаними з обмеженим доступом до Інтернету та гаджетів; 2) діти на ТОТ: страждають від ідеологічної дискримінації (примусова русифікація), переслідування батьків/педагогів та освітньої ізоляції, що є порушенням міжнародного гуманітарного права; 3) діти-біженці за кордоном: відчувають на собі мовні, правові (визнання документів), психосоціальні та культурно-ціннісні бар’єри, які загрожують втратою національної ідентичності.

Проаналізовано оновлене національне законодавство (ст. 6 та 57¹ Закону України «Про освіту»), яке закріплює принцип унеможливлення дискримінації та необхідність створення безпечного освітнього середовища як державної гарантії в умовах воєнного стану.

На підставі аналізу, визначено комплекс ефективних шляхів подолання виявлених бар’єрів: забезпечення безпеки (будівництво укриттів); розвиток гнучких форм освіти (дистанційне та змішане навчання, екстернат); подолання цифрової нерівності (надання технічної підтримки ВПО); психосоціальна підтримка; а також юридичне консультування та розробка програм реінтеграції дітей після деокупації.

Зроблено висновок, що подолання дискримінації та забезпечення безперервності освіти набуває стратегічного значення для запобігання «освітнім втратам», збереження людського капіталу та є конституційною передумовою зміцнення демократичного устрою та успішної повоєнної відбудови України.