Використання латинізмів у межах європейського правового простору: стан і перспективи для національної судової практики

Автор(и)

  • Л. Г. Удовика доктор юридичних наук, професор, професор кафедри цивільного права Запорізького національного університету, Україна https://orcid.org/0000-0001-9260-4474
  • О. Г. Ганжа аспірант Запорізького національного університету, науковий консультант судді Конституційного Суду України, Україна https://orcid.org/0000-0002-7594-9291

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.91.1.17

Ключові слова:

євроінтеграція, європейський правовий простір, латинська мова, м’яке право, правова система, правовий акт, практика ЄСПЛ, практика Суду ЄС, латинізми, судове рішення, національна судова практика, римське право, мова права, правова інтеграція

Анотація

На основі аналізу робіт європейських дослідників з питання використання латинізмів встановлено, що сучасна латинізація юридичної сфери є наднаціональним правовим явищем. На європейському правовому просторі тенденція латинізації торкнулася як національних правових систем, так й інтеграційних об’єднань. Серед правових актів на наднаціональному рівні, які містять латинізми, автори аналізують такі: 1) юридичні акти Ради Європи; 2) акти «м’якого права»; 3) практику ЄСПЛ; 4) acquis communautaire, зокрема практику Суду ЄС.

На думку авторів, тенденція латинізації юридичної сфери як у межах національних правових систем, так і на рівні інтеграційних об’єднань свідчить про те, що сьогодні така латинізація є (1) інтеграційним фактором у межах європейського правового простору, а також (2) інструментом для полегшення пошуку шляхів розв’язання національних правових проблем.

Доведено, що подальша інтеграція держав у межах ЄС зумовлює пошук нових інструментів для уніфікації юридичних практик і концепцій. Саме латинізми мають потенціал до створення площини для спілкування між юристами різних правових систем. Також обґрунтовано, що за допомогою латинської мови на письмі можна або (1) передати спеціалізоване юридичне значення окремих понять, яке немає можливості виразити іншим чином деякими національними мовами, або (2) точніше передати суть поняття, ніж еквівалентами національними мовами.

Висловлено твердження, що на сучасному етапі немає потреби суцільної латинізації юридичної сфери на європейському континенті. Використання окремих латинізмів у мові права є способом збереження традиції, а також може сприяти універсалізації понять і принципів, уніфікації юридичної термінології та практик її застосування в умовах процесів зближення та взаємопроникнення правових систем європейського простору.

Окремо зосереджено увагу на деяких заувагах науковців щодо використання латинізмів у національних правових системах. Наголошено, що хоча засади використання латинської мови в багатьох країнах є дуже схожими, проте не всі латинізми однаково популярні та мають тотожні формулювання, навіть у правових системах країн Європи.

Посилання

Шевченко Л. Латинська мова в інтелектуальному житті європейців ХХ–ХХІ ст. Studia Polsko-Ukraińskie. 2023. С. 105–118.

Gałuskina K., Sycz-Opoń J. Latin maxims and phrases in the Polish, English and French legal systems – The comparative study. Studies in Logic. 2013. № 34 (47). P. 9–26.

Macleod P. R. Latin in Legal Writing: An Inquiry into the Use of Latin in the Modern Legal World. Boston College Law Review. 1998. Vol. 39. P. 235–251.

Languages for Special Purposes: An International Handbook. Berlin, Boston: De Gruyter, 2018. 582 p.

Galdia M. Legal Linguistics. Frankfurt am Main, Berlin, Bern, Bruxelles, New York, Oxford, Wien: Peter Lang, 2009. 434 p.

Cao D. Translating Law. Clevedon, Buffalo, Toronto: Multilingual Matters, 2007. 208 p.

Szczygielski K. Latin Legal Maxims in the Judgments of the Constitutional Tribunal in Poland. Studies in Logic, Grammar and Rhetoric. 2017. № 49 (62). P. 213–223.

Kowalczyk J. The Infuence of Latinisms on the Quality of the Judgments of Polish Courts. International Journal for the Semiotics of Law. 2022. Vol. 35. P. 1951–1963.

Ristikivi M. Latin: The Common Legal Language of Europe?. Juridica International. 2005. X. P. 199–202.

Woźniak J. Latynizmy w tekstach prawnych i prawniczych –ujęcie kontrastywne polsko-niemieckie. Comparative Legilinguistics. 2017. Vol. 31. P. 69–88.

Логінова Л.В., Осадча М.О. Особливості перекладу англійської юридичної термінології. Закарпатські філологічні студії. Ужгород : Видавничий дім «Гельветика», 2022. Т. 2. Вип. 21. С. 73-77.

Решитько А., Мартиненко М. Поняття та особливості юридичної англійської мови. Мова і право: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 17 жовтня 2023 року). Дніпро: ДДУВС, 2023. С. 215-216.

Kiddie J. Latin Legal Maxims & Their Role in Our Modern Law. 2022. 12 р. URL: https://www. terrafirmachambers.com/articles/latin.maxims_JKiddie.pdf.

Zimmermann R. Roman Law in the Modern World. The Cambridge companion to Roman law / [edited by] David Johnston, Edinburgh Law School. Cambridge University Press, 2015. P. 452–480.

Ганжа О.Г. Використання латинських висловів у судових рішеннях як новітня форма рецепції римського права. Нове українське право. 2022. Вип. 2. С. 224–236.

Мінченко О.В. Юридико-лінгвістична теорія правознавства: дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.01 / Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2020. 452 с.

Міжнародне приватне право : підручник / за ред. В.П. Жушмана та І.А. Шуміло. Харків: Право, 2011. 320 с.

Report on the rule of law – Adopted by the Venice Commission at its 86th plenary session (Venice, 25-26 March 2011) (CDL-AD(2011)003rev-e). URL: https://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2011)003rev-e.

Постанова Одеського апеляційного суду від 16 липня 2019 року у справі № 523/7980/19. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/83130876.

Ганжа О.Г. Латинська юридична термінологія у вітчизняній судовій практиці: сучасні тенденції використання споконвічних понять. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія Право. 2024. Вип. 83. Ч. 1. С. 18–31.

Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text.

Монаєнко А., Смирнова К. Застосування практики ЄСПЛ та суду ЄС на прикладі адміністративного судочинства. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/zastosuvannya-praktiki-espl-ta-sudu-es-na-prikladi-administrativnogo-sudochinstva.html.

Крат В.І. Трохи про приватне право в судовій практиці (за матеріалами публікацій в телеграм-каналі «Трохи про приватне право» за 2022 рік). Київ, 2022. 444 с.

Троцька А.І. Відображення ідей римського права у вітчизняній філософсько-правовій думці: дис. канд. юрид. наук: 12.00.12 / Національна академія внутрішніх справ. Київ, 2017. 188 с.

Вовк В. М. Римське право і сучасне європейське право. Порівняльно-правові дослідження. 2009. № 2. С. 14–19.

Пастушок Г.I. Значення основоположних цiнностей Римського права для формування правової традицiї Європейського Союзу. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2016. № 8. С. 31–37.

Загальна теорія права : підручник / за заг. ред. М.І. Козюбри. Київ: Ваіте, 2015. 392 с.

Кутателадзе О.Д. Підстави виникнення зобов’язань за римським приватним правом і сучасним цивільним законодавством України: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська національна юридична академія. Одеса, 2006. 19 с.

Stein P. Roman Law in European History. Cambridge: Cambridge University Press, 2004. 137 p.

Domingo R. Roman Law: An Introduction. London, New York: Routledge, 2018. 238 p.

Бабанін В.В. Філософська рефлексія публічного римського права: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.12 / Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів, 2016. 21 с.

Скорина ЛП., Чуракова Л.П. Латинська мова для юристів: підручник / за ред. С.В. Семчинського. 2-ге вид., виправлене і доповнене. Київ: Атіка, 2000. 416 с.

Мова української юриспруденції: навчальний посібник / В.М. Пивоваров, О.М. Єрахторіна, О.А. Лисенко та ін. Харків: Право, 2020. 330 с.

Paradoxes of European Legal Integration. Aldershot; Burlington: Ashgate, 2008. 341 p.

Кравченко С.П. Мова як фактор правоутворення та законотворення: автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.01 / Одеська національна юридична академія. Одеса, 2000. 20 с.

Любченко М.І. Юридична термінологія: поняття, особливості, види: монографія. Харків: ТОВ «Видавництво права людини», 2015. 280 с.

Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. Т. 3: Загальна теорія права / Нац. акад. прав. наук України; Ін-т держави і права імені В.М. Корецького НАН України; Нац. юрид. ун-т імені Ярослава Мудрого. Харків: Право, 2017. 952 с.

Єременко Н.А., Юлдашева С.А. Використання іноземних термінів у юридичній термінології: вплив на розвиток української мови права. Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи: матеріали ХІХ Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 24 листопада 2023 року). Київ: Нац. акад. внутр. справ, 2023. С. 141–143.

Tushar K.S. Textbook on Legal Methods, Legal Systems & Research. New Delhi: Universal Law Publishing Co. Pvt. Ltd., 2010. 243 p.

Гайдулін О.О., Худолей В.Ю., Шаркова І.М. Прецедентне право Європейського суду з прав людини щодо захисту прав уразливих верств населення : навчальний посібник. Київ: ФОП Голембовська О.О., 2018. 300 с.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 18 лютого 2019 року у справі № 923/22/19. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/79867382.

Онищук І.І. Техніка юридичного письма в нормативно-правових актах: монографія. 2-ге вид., стер. Харків: Право, 2019. 226 с.

Рибачок С.М. Латинська мова для студентів-юристів: навчальний посібник. Тернопіль, 2012. 190 с.

Охотницька Н.В. Становлення судової системи України (1991-2012 р.р.): історико-правовий аспект: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01 / Львівський державний університет внутрішніх справ. Львів, 2015. 212 с.

Крат В., Бабанли Р. Принципи права у практиці Верховного Суду: тернистий шлях від букви до духу. URL: https://www.deadlawyers.org/de-take-napysano/?fbclid=IwAR1Z_lunPNCwa3S9iFZk1LrZ0s3mJbTfibW15P71r6vc9ViECWprj7KjYW0.

Дихта Н.М., Явдощук А.А. Юридична лінгвістика: співвідношення мови та права. Актуальні питання у сучасній науці. 2023. № 5 (11). С. 239–246.

Європейські та міжнародні стандарти у сфері судочинства. Київ, 2015. 708 с.

Уркевич В., Шумило М. Наука, право та Верховний Суд: які існують лінії перетинання. Юридична газета. 2022. URL: https://yur-gazeta.com/publications/practice/inshe/nauka-pravo-ta-verhovniy-sud-yaki-isnuyut-liniyi-peretinannya.html.

Хаустова М.Г. Тенденція універсалізації та уніфікації права як один із напрямів впливу глобалізації на національну правову систему. Теорія і практика правознавства. 2013. Вип. 2. URL: http://tlaw.nlu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/07/Хаустова-.pdf.

Верлос Н.В. Рецепція у конституційному праві України: дис. докт. юрид. наук: 12.00.02 / Національний авіаційний університет. Київ, 2021. 475 с.

Циппеліус Р. Філософія права / пер. з нім. Є.М. Причепій. Київ: Тандем, 2000. 300 с.

Новкиришка-Стоянова М. Древноримски основи на някои съврменни проблеми за върховенството на правото. Върховенство на правото – актуални проблеми. Сборник доклади от научна конференция, проведена на 9 декември 2020 г., НБУ. Издателство на Нов български университет, 2021. С. 10–31.

Балинська О.М., Ященко В.А. Методологія сучасного правознавства: посібник. Львів: ЛьвДУВС, 2018. 372 с.

Юридична аргументація. Логічні дослідження: монографія / за заг. ред. О.М. Юркевич. 2-ге вид., переробл. та допов. Харків: Право, 2015. 336 с.

McQuade Dr. J. S. Ancient Legal Maxims and Modern Human Rights. Campbell Law Review. 1996. Vol. 18. P. 75–120.

Права людини і громадянина в афоризмах та прислів’ях : Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Академії правових наук України. Серія ІІ. Коментарі прав і законодавства / редкол.: П.М. Рабінович та ін. Київ: Атіка, 2001. Вип. 2. 112 с.

Ухвала Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2021 року у справі № 760/8719/17. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/102050831.

Рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 24 травня 2023 року у справі № 730/315/23. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/111067065.

Рішення Господарського суду Харківської області від 16 лютого 2022 року у справі № 922/2507/18. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/103834217.

Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 308/8309/22. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115126858.

Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 6 липня 2016 року у справі № 815/2621/16. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/58922312.

Постанова Чернігівського апеляційного суду від 9 квітня 2021 року у справі № 745/752/20. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96165843.

Постанова Дніпровського апеляційного суду від 8 травня 2023 року у справі № 216/1673/23. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110842341.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-16

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень