Доктринальні теоретико-методологічні засади дослідження правового статусу української мови у часопросторі на етнічних українських землях, що знаходилися під юрисдикцією різних іноземних державоутворень

Анотація

Проблема функціонування рідної мови та її статусу була і залишається на всіх етапах еволюції людства та національних держав як одна з головних і визначальних у цьому процесі. Тому мовні права є невід’ємною частиною прав людини і громадянина, зокрема, прав фундаментальних, природних. При дослідженні даної проблеми, яка відверто заполітизована сьогодні, необхідно враховувати наслідки таких процесів, що відбувалися в минулому ( етноцид, лінговоцид, колоніальне насильство і т.д) і відбуваються сьогодні (війни на знищення націй, суверенних держав, їх мови, культури і т.д.) з метою адекватного забезпечення мовних прав та механізму їх захисту у вирішенні даної проблеми.

Дана стаття розкриває концептуальні теоретико-методологічні засади наукового дослідження та необхідність створення відповідної системи інструментарію кожним дослідником для відповідної теми, як важливих умов у досягненні достовірних висновків.

Науковиця це доводить своєю публікацією, в основі якої знаходиться правовий статус української мови у часопросторі на етнічних українських землях, що були під юрисдикцією різних іноземних державних утворень. Вона акцентує, що тільки усвідомлення необхідності нового підходу в методології наукових досліджень, дотримання суті основоположних принципів та обґрунтування комплексного вибору методів дослідження дають можливість отримати об’єктивні, науково обґрунтовані і переконливі результати, зокрема висновки і пропозиції. що засвідчує про якість дослідження таких тем і проблем. А також з’ясувати суть проблеми дослідження як в плані теорії, так і доцільності практики застосування.

Це в свою чергу доповнює і розкриває сутність трактування і використання мовних прав як фундаментальних в історії державної практики на різних етапах та з проекцією на вирішення мовних проблем сьогодення як складного і багатофакторного процесу та концентрованого вираження результатів політико-правової діяльності на етнічних українських землях, що знаходилися в різний час під юрисдикцією різних іноземних державних утворень.

Авторка дослідження обґрунтовує необхідність чітко визначити напрям такого політико-правового дослідження, врахувати специфіку цих держав та продумати систему інструментарію, що буде використовуватися, й обов’язково дотримуватися основних принципів дослідження та причинно-наслідкових зв’язків.