Римське приватне право у контексті уніфікації та гармонізації європейського приватного права

Анотація

Стаття присвячена дослідженню ролі римського приватного права як концептуальної та нормативної основи процесів уніфікації й гармонізації сучасного європейського приватного права. Автор акцентує увагу на історичному значенні римського права та його впливі на формування єдиного європейського правового простору, підкреслюючи, що його принципи, категорії та понятійний апарат утворюють універсальну «правову мову», яка забезпечує взаєморозуміння між юристами різних країн. Зазначається, що вивчення римського приватного права дає змогу усвідомити витоки спільних засад європейського приватного права, а також осягнути механізми їх адаптації до сучасних умов.

У статті простежується процес рецепції римського права в Європі від середньовіччя до сьогодення, відзначаючи ключову роль Болонського університету та глосаторського методу у відродженні й систематизації норм класичного права. Одночасно розкривається вплив римського приватного права на національні кодифікації, зокрема Французький цивільний кодекс (Code civil) та Німецьке цивільне уложення (Bürgerliches Gesetzbuch, BGB), а також на розвиток цивільного законодавства українських земель і сучасної України. Автор підкреслює, що рецепція римського права є творчим процесом адаптації класичних правових ідей до нових соціально-правових реалій, що забезпечує їхню сталість та актуальність у будь-яких історичних і культурних контекстах.

Окремо висвітлюється значення римського права у розробці сучасних міжнародних уніфікованих актів у межах Європейського Союзу. Досліджується питання використанні латинської термінології та римських принципів у практиці Суду Європейського Союзу й національних судів, що сприяє універсалізації понять, стабільності правозастосування та зміцненню спільного правового простору.

Автор доходить висновку, що попри цифровізацію та появу новітніх технологічних явищ, римське приватне право зберігає значення концептуального фундаменту, який формує системність, методологічну послідовність та гарантує стабільність розвитку європейського приватного права в умовах сьогодення.