Інтердисциплінарність у сучасних історико-правових дослідженнях: від історіографії до соціології права

Автор(и)

  • Н. О. Пасічник доктор історичних наук, професор, ст. науковий співробітник секретаріату Вченої ради, Донецький державний університет внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0002-0923-9486
  • Р. Я. Ріжняк доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри загальноправових дисциплін, Донецький державний університет внутрішніх справ, Україна https://orcid.org/0000-0002-1977-9048

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.91.1.12

Ключові слова:

інтердисциплінарність, історико-правова наука, соціологія права, методологія, правова культура, герменевтика, синергетика

Анотація

У статті досліджується феномен інтердисциплінарності як ключовий методологічний принцип модернізації історико-правової науки, розкрита сутність та значення інтердисциплінарності у сучасних історико-правових дослідженнях, проведений аналіз її історіографічних передумов і методологічних проявів – від класичних історичних шкіл права до сучасної соціології права як  інтеграційної  дослідницької  парадигми.  Обґрунтовується,  що  сучасна  історія  держави і права виходить за межі традиційного нормативізму та позитивістських методологій, набуваючи рис відкритої, синергетичної системи знань. Інтердисциплінарність трактується як форма наукової інтеграції, що поєднує історичний, соціологічний, культурологічний, антропологічний та філософський підходи до вивчення права. Показано, що історико-правова наука еволюціонувала від юридичного позитивізму й історичної школи до соціокультурної та соціологічної парадигм, у межах яких право розглядається як елемент соціальної комунікації та культурної пам’яті. Розкрито зміст інтердисциплінарних методів, серед яких особливе значення мають соціологічний, герменевтичний, дискурс-аналітичний, культурно-антропологічний і мікроісторичний. Доведено, що соціологія права виступає методологічним містком між історією та сучасністю, забезпечуючи зв’язок між ретроспективним аналізом і дослідженням соціальних механізмів правотворення, легітимації та правосвідомості. Підкреслено, що впровадження інтердисциплінарного підходу сприяє формуванню нової гуманітарної парадигми історико- правового пізнання, орієнтованої на інтерпретацію смислів, а не лише опис фактів. Окрему увагу приділено освітньому аспекту інтеграції історико-правових дисциплін із соціальними науками, що формує компетентність майбутніх правників щодо комплексного й критичного аналізу. Визначено перспективи розвитку українських історико-правових досліджень у контексті інтердисциплінарності: створення міждисциплінарних наукових шкіл, розбудова міжнародної співпраці, оновлення методологічних стандартів. Зроблено висновок, що інтердисциплінарність у сучасних історико-правових дослідженнях є не лише науковим інструментом, а світоглядним орієнтиром формування нової якості правової історіографії та її інтеграції у європейський інтелектуальний простір.

Посилання

Загальна теорія права: підручник. [О.В. Петришин, Д.В. Лук’янов, С.І. Максимов, В.С. Смородинський та ін.]; за ред. О.В. Петришина. Харків: Право, 2020. 568 с.

Piaget J. Interdisciplinarity: Problems of Teaching and Research in Universities. Paris, OECD, 1972. 321 p. URL: https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED061895.pdf.

Klein J.T. Interdisciplinarity: History, Theory, and Practice. Detroit, Wayne State University Press, 1990. 331 p. ISBN 0-8143-2088-0.

Nicolescu B. Manifesto of Transdisciplinarity. Albany? State University of New York Press, 2002. 169 p. ISBN 0-7914-5262-X.

Geertz C. The Interpretation of Cultures. New York, Basic Books, 1973. 470 p. URL: https://surl.li/rxawou.

Luhmann N. Law as a Social System. Oxford, Oxford University Press, 2004. 512 p. https://academic.oup.com/book/50417.

Berman H.J. Law and Revolution: The Formation of the Western Legal Tradition. Cambridge (Mass.), Harvard University Press, 1983. 657 p. URL: https://surl.li/cwhvtb.

Головатий С. Верховенство права: у 3 кн. Кн. 1: Від ідеї – до доктрини. Київ, Фенікс, 2006. 623 с. ISBN 978-966-651-397-0.

Foucault M. The Archaeology of Knowledge. London, Routledge, 1972. 234 p. ISBN 0-394- 71106-8. URL: https://surl.lt/vmufmv.

Malinowski B. Crime and Custom in Savage Society. London, Kegan Paul, 1926. 176 p. URL: https://surl.lu/fvieif.

Prigogine, I., Stengers, I. Order Out of Chaos: Man’s New Dialogue with Nature. New York, Bantam Books, 1984. 349 с. ISBN 0-553-34082-4. URL: https://surl.li/ncrzzr.

Головко О.М. Погляди Ф.К. фон Савіньї на історію держави і права. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, серія «ПРАВО». 2018. Випуск 25. С. 38–41.

Maine H.S. Ancient Law: Its Connection with the Early History of Society, and Its Relation to Modern Ideas. London, John Murray, 1861. 392 p. URL: https://surl.lt/tfvamb.

Weber M. Economy and Society. Berkeley, University of California Press, 1978. 1469 p. URL: https://surl.li/jrtvvm.

Bloch M. Apologie pour l’histoire ou métier d’historien. Paris, Armand Colin, 1949. 175 p. ISBN 2-200-21295-X.

Пасічник Н., Ріжняк Р. Сучасні методологічні інновації в історико-правових дослідженнях: цифрова гуманітаристика та правова антропологія. Наше право, № 3, 2025, С. 290–301. https://doi.org/10.71404/NP.2025.3.41.

Geertz C. Local Knowledge: Further Essays in Interpretive Anthropology. New York, Basic Books, 1983. 244 p. ISBN 0-465-04162-0. URL: https://surl.li/zvmpvf.

Foucault M. Discipline and Punish: The Birth of the Prison. New York, Vintage, 1977. 333 p. ISBN 0-629-75255-2. URL: https://surl.lu/ecdirt.

Luhmann N. A Sociological Theory of Law. London, Routledge, 1985. 257 p. URL: https://surl.li/uoytnf.

Василенко М.П. Матеріяли до історії українського права. Київ, 1929. 336 с.

Усенко І.Б. Історія держави і права України: проблеми предмета і методології досліджень. Правова держава. Ювілейний щорічник наукових праць. Київ, 1999. Вип. 10. С. 237–244.

Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку: монографія. Редкол.: О.В. Петришин (голова редкол.), В.А. Журавель (заст. голови редкол.), Н.С. Кузнєцова (заст. голови редкол.) [та ін.]; Нац. акад. прав. наук України. Харків, Право, 2021. 680 с. ISBN 978-966-998-258-2.

Durkheim E. De la division du travail social. Paris, PUF, 1893. 418 p. ISBN 2-13-043970-5. URL: https://surl.li/yistar.

Habermas J. The Theory of Communicative Action. Boston, Beacon Press, 1984. 465 p. ISBN 0–7456–0770–5. URL: https://surl.li/utrggt.

Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. Київ, Критика, 2005. 472 с. ISBN 966-7679-82-9. URL: https://surl.li/pktefx.

Пасічник Н.О. Фінансова та фінансово-правова наука і освіта в Наддніпрянській Україні в ХІХ – на початку ХХ століття. Кропивницький, Видавництво «Код», 2018. 434 с. ISBN 978-617-653-051-0.

Gadamer H.-G. Wahrheit und Methode. Tübingen, Mohr Siebeck, 1960. 541 s. URL: https://surl.lu/egfydb.

Артикуца Н.В. Мова права і юридична термінологія: Навчальний посібник. 2-ге вид., змін, і доп. Київ, Стилос, 2004. 277 с. ISBN 966-80-09-37-1.

Ginzburg C. The Cheese and the Worms: The Cosmos of a Sixteenth-Century Miller. Baltimore, Johns Hopkins University Press, 1980. 212 p. URL: https://surli.cc/jnxmbk.

Акбаш К., Пасічник Н., Ріжняк Р. Теоретико-прикладні основи гендерних досліджень. Кропивницький, Видавець – Лисенко В.Ф., 2019. 340 с. ISBN 978-617-7197-85-9.

Ibbetson, D. A Historical Introduction to the Law of Obligations. New York, Oxford University Press, 1999. 307 p. ISBN 0-19-876412-X.

Мельник Л. Політична історія Гетьманщини XVIII ст. у документах і матеріалах. Київ, Інститут змісту методів навчання, 1997. 140 с.

Stein P. Roman Law in European History. Cambridge, Cambridge University Press, 1999. 136 p. URL: https://archive.org/details/romanlawineurope0000stei.

Ehrlich E. Grundlegung der Soziologie des Rechts. Leipzig, Duncker & Humblot, 1913. 320 s. URL: https://surl.li/wrlpxc.

Sadurski W. Rights Before Courts: A Study of Constitutional Courts in Postcommunist States of Central and Eastern Europe. Dordrecht, Springer, 2005. 356 p. ISBN 9789401789356.

Le Goff J. Pour un autre Moyen Âge. Paris, Gallimard, 1977. 412 p. URL: https://excerpts.numilog.com/books/9782070722563.pdf.

Habermas J. Between Facts and Norms: Contributions to a Discourse Theory of Law and Democracy. Cambridge (Mass.), MIT Press, 1996. 634 p. ISBN 0-262-08243-8. URL: https://surl.li/aebtum.

Cotterrell R. Law, Culture and Society: Legal Ideas in the Mirror of Social Theory. Aldershot, Ashgate, 2006. 278 p. ISBN-10: 0 7546 2505 2 (hardback). URL: http://ndl.ethernet.edu.et/bitstream/123456789/21265/1/57.pdf.

Tamanaha B.Z. A Realistic Theory of Law. Cambridge, Cambridge University Press, 2017. 312 p. https://doi.org/10.1017/9781316979778.

Правова культура в умовах становлення громадянського суспільства: Монографія. За ред. проф. Ю.П. Битяка та доц. І.В. Яковюка. Харків, Право, 2007. 246 с. ISBN 978-966-458-042-4.

Berger P., Luckmann T. The Social Construction of Reality. London, Penguin, 1967. 240 p. URL: https://surl.li/wmival.

European Commission. Modernisation of Higher Education in Europe: Academic Staff – 2017 Report. Luxembourg, Publications Office of the EU, 2017. 142 p. URL: https://surl.lt/juaegn.

Білічак О.А. Реформи юридичної освіти в Україні: проблеми і виклики. Освітня аналітика України. 2019. № 3 (7). С. 57–68. https://doi.org/10.32987/2617-8532-2019-3-57-68.

Human rights and democracy in the world and the European Union’s policy on the matter – annual report 2023. European Parliament. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA- 9-2024-0106_EN.pdf.

Мерник А.М. Тенденції розвитку системи права в сучасних умовах. Вісник Національної академії правових наук України. 2025. № 2. С. 15–27. https://doi.org/10.31359/1993-0909-2025-32-2-15.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-16

Номер

Розділ

Розділ 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень