Інституційний вимір правоохоронної функції сучасної держави

Анотація

У статті здійснено комплексний теоретико-правовий аналіз правоохоронної функції держави як фундаментального елемента державного функціонування. Досліджено наукові підходи до визначення сутності та змісту правоохоронної функції, виявлено основні проблеми її інституційної обумовленості та особливості реалізації в сучасних умовах.

Обґрунтовано, що правоохоронна функція посідає провідне місце в системі внутрішніх функцій держави і характеризується сукупністю специфічних ознак, які виокремлюють її як самостійну функцію. Проаналізовано плюралізм наукових позицій щодо трактування правоохоронної функції, що зумовлює відсутність єдиного загальноприйнятого визначення цього правового феномену. Розкрито співвідношення правоохоронної функції держави з правоохоронною діяльністю та системою правоохоронних органів, встановлено їх взаємозв’язок та взаємозумовленість.

Особливу увагу приділено проблемі інституційної обумовленості правоохоронної функції, оскільки її аналіз без урахування інституціонального виміру сучасної державності не відповідає сучасній методології державознавства. Доведено необхідність застосування системно- функціонального підходу до реформування системи правоохоронних органів та їх адаптації до суспільних потреб і державних можливостей в умовах трансформації соціально-економічних і політико-правових умов та євроінтеграційного курсу України.

Визначено, що змістом правоохоронної функції правової демократичної держави є визнання та практична реалізація прав і свобод людини і громадянина, гарантування їх захисту через забезпечення законності, правопорядку, охорону конституційного ладу, національної безпеки та територіальної цілісності. Встановлено, що навіть в умовах воєнного стану дотримання прав і свобод людини та формування ефективної національної системи їх захисту залишається пріоритетним завданням держави.

Виявлено основні проблеми реалізації правоохоронної функції, зокрема: відсутність комплексного законодавчого врегулювання правоохоронної діяльності, правову невизначеність поняття та системи правоохоронних органів, нерозв’язаність питання щодо допустимості поєднання державної і недержавної правоохоронної діяльності в умовах розбудови громадянського суспільства. Обґрунтовано необхідність подальшого теоретичного осмислення правоохоронної функції держави з урахуванням викликів сучасності та потреб демократичної трансформації.