Проблема «Чорної скриньки» в юридичному ШІ: чи достатньо існуючих методів XAI для задоволення вимог належного правового процесу?

Анотація

Інтеграція штучного інтелекту (ШІ) в юридичну практику створює проблему “чорної скриньки”, де непрозорі моделі ставлять під сумнів принципи належної правової процедури. Ця непрозорість суперечить праву на обґрунтоване та оскаржуване рішення.

Стаття досліджує фундаментальний розрив між технічними поясненнями, які надають сучасні методи ХАI (LIME, SHAP), та нормативними обгрунтуваннями, що вимагаються доктриною належного правового процесу. Метою є критична оцінка обмежень ХАІ та, на основі цих висновків, формулювання нового стандарту прозорості для юридичного ШІ.

Дослідження базується на комплексному застосуванні правових та наукових методів, включаючи порівняльно-правовий та формально-логічний аналіз. Цей підхід використовувався для вивчення взаємозвʼязку між технологією ШІ та правовими доктринами, аналізуючи правові акти та наукові праці для виявлення розбіжностей між технічними поясненнями та юридичними вимогами.

У статті доведено, що популярні пост-хок методи ХАI є принципово недостатніми для юридичних потреб. Вони генерують нестабільні технічні апроксимації поведінки моделі, а не юридично значущі обгрунтування. Такі пояснення можуть бути ненадійними та створювати «ефект Расьомона» (кілька суперечливих пояснень для одного результату), що робить право на ефективну апеляцію ілюзорним. Право вимагає обгрунтування, а не лише пояснення.

У статті пропонується новий стандарт: «Обгрунтований ШI» (JAI). Ця концепція зміщує фокус з пояснення непрозорих моделей на проєктування інтерпретованих гібридних систем, що поєднують компоненти на основі правил з моделями на основі даних. Подальші дослідження мають зосередитися на розробці архітектур JAI, створенні правових стандартів сертифікації та вивченні довіри користувачів до таких систем.