Повоєнна модернізація публічної служби: від викликів до інституційних змін

Анотація

Дана стаття присвячена дослідженню процесу повоєнної модернізації публічної служби України як необхідної умови ефективного функціонування держави в умовах післявоєнного відновлення. Збройна агресія Російської Федерації проти України зумовила глибокі трансформації у політичному, соціальному та адміністративному середовищі, що створило нові виклики для системи публічного управління. Особлива увага автора приділена аналізу викликів, з якими стикається публічна служба внаслідок децентралізації, зміни пріоритетів державної політики, необхідності забезпечення стійкості інституцій, а також зростання очікувань громадян щодо відкритості та результативності владних рішень.

У статті обґрунтовано доцільність переходу від традиційної моделі публічної служби, яка існує в Україні до такої, що відповідає принципам resilience governance – стійкого, адаптивного та інноваційного врядування. Окреслено необхідність розвитку кадрового потенціалу, підвищення інституційної спроможності, цифрової трансформації процесів управління та впровадження принципів відкритості та доброчесності, оперативної мобільності та чутливості. Наголошено на важливості формування культури безперервного вдосконалення та стратегічного передбачення в межах публічних інституцій. Досліджено приклади міжнародного досвіду у сфері постконфліктного відновлення публічної служби, зокрема практику Канади, що ілюструє значення узгодженості політики, міжвідомчої координації та сталих інвестицій у людський капітал. Виокремлено ключові вектори інституційних змін, серед них – оновлення нормативно-правової бази, зміна управлінських підходів тощо.

Зроблено висновок про те, що повоєнна модернізація публічної служби має здійснюватись системно, із забезпеченням балансу між гнучкістю та стабільністю, відповідальністю та інноваційністю, інституційною пам’яттю та відкритістю до змін. Автор переконаний, що такий підхід не лише посилить стійкість публічних інституцій, але й сприятиме зміцненню довіри громадян і підтримці довгострокового демократичного розвитку України.