Удосконалення інформаційного законодавства як напрям протидії російській інформаційній агресії

Автор(и)

  • О. М. Солодка кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, Національна академія СБ України, Україна https://orcid.org/0000-0002-1799-0712

DOI:

https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.90.3.57

Ключові слова:

інформаційне законодавство, інформаційна безпека та суверенітет, інформаційна агресія, протидія інформаційній агресії

Анотація

Результати дослідження вказують на те, що удосконалення вітчизняного інформаційного законодавства є важливим елементом протидії російській інформаційній агресії і загалом можна виокремити дві складові цієї діяльності: перша – це розвиток вітчизняної інформаційної сфери з метою забезпечення участі України як повноправного учасника міжнародного інформаційного обміну, долучення її до європейських ініціатив, друга – це вироблення механізмів протидії проявам інформаційної агресії рф – дезінформації, пропаганді, ІПСО, FIMI тощо.

Пріоритетним напрямами визначено: вироблення дієвих правових механізмів захисту інформаційного суверенітету України, які б забезпечили розвиток українського суспільства в дусі національної гідності, патріотизму та національної свідомості з дотриманням принципів захисту прав, свобод і безпеки людини та законних інтересів суспільства і держави в інформаційній сфері; упорядкування інформаційної діяльності в національному вимірі з метою її ефективної координації на державному рівні, формування національної системи забезпечення інформаційної безпеки, в тому числі побудови ефективної системи стратегічних комунікацій як скоординованої взаємодії органів державної влади з громадянським суспільством; удосконалення комплексу заходів із протидії негативним інформаційним впливам, посилення спроможностей сектору безпеки і оборони щодо протидії спеціальним інформаційним операціям, спрямованим на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності, підрив обороноздатності України, деморалізацію особового складу Збройних сил України та інших військових формувань, загострення суспільно-політичної ситуації, поширення інформації з обмеженим доступом; посилення юридичної відповідальності суб’єктів українського інформаційного простору, що створені та/або використовуються державою-агресором для ведення інформаційної війни проти України, та унеможливлення їхньої підривної діяльності, зокрема встановлення юридичної відповідальності за умисне систематичне поширення неправдивої інформації, яка створює загрозу суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості України, обороноздатності, інформаційній безпеці держави, особливо під час дії правового режиму воєнного стану.

Посилання

Доронін І.М. Національна безпека України в інформаційну епоху: теоретико-правове дослідження: дис. … д-ра юрид. наук. Київ, 2020. 539 с.

Пилипчук В.Г. Проблема агресії і насильства: світоглядно-інформаційний вимір. URL: http://socialscience.com.ua/article/806 (дата звернення: 13.05.2025).

Корж І.Ф. Вільний доступ громадян до правової інформації – засаднича ознака забезпечення правової безпеки держави. Інформація і право. 2018. № 1 (24). С. 14–27.

Угода про асоціацію між Україною URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text (дата звернення: 14.08.2020).

European External Action Service (2021). 2021 StratCom activity report – Strategic Communication Task Forces and Information Analysis Division, available at: https://www.eeas.europa.eu/eeas/2021-stratcomactivity-report-strategic-communication-task-forces-and-information-analysis_en (дата звернення: 24 January 2025).

Красноступ Г.М. Нова стратегія інформаційної безпеки: правова відповідь на російське інформаційне маніпулювання та втручання. Інформація і право. № 2(53)/2025. С. 136–146.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-26

Номер

Розділ

Розділ 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право