Правова доктрина дослідження дозвільної діяльності у сфері містобудування

Анотація

Вказується, дослідження поняття та специфіки дозвільних процедур у містобудівній сфері набуває особливої важливості для наукового аналізу, адже ці процедури безпосередньо впливають на формування інфраструктури та створення правового підґрунтя в контексті активних урбанізаційних процесів.

У статті досліджено особливості адміністративно-правової природи дозвільної діяльності у сфері містобудування. Визначено, що дозвільні процедури є своєрідним ключовим інструментом забезпечення законності, правопорядку та безпеки в процесі урбанізації. Зазначено, що в науці відсутній єдиний підхід до тлумачення дозвільної діяльності, яка розглядається як адміністративна послуга, інструмент публічного адміністрування або механізм реалізації суб’єктивних прав. Наголошено на важливості теоретичного розмежування між адміністративними послугами та дозвільною діяльністю. Проаналізовано наукові підходи, зокрема, щодо визначення дозвільної діяльності як превентивного правового механізму захисту національних інтересів. Розкрито функціональний підхід та превентивну сутність дозвільних процедур у трактуванні науковців. Окрему увагу приділено правовій природі дозвільної діяльності як сукупності адміністративних процедур, що мають правозобов’язальний і охоронний характер. Зазначено, що належна регламентація цих процедур є передумовою для ефективного державного контролю в містобудівній сфері. Звернено увагу на необхідність забезпечення балансу між публічними та приватними інтересами у сфері містобудівного регулювання. Розглянуто критику вузького процесуального підходу до дозвільної діяльності у працях науковців у сфері права. Вказано на недостатню розробленість проблематики щодо доктринальних підходів до визначення дозвільних процедур у сфері містобудування. Підкреслено, що відсутність єдиної концепції ускладнює правозастосування та формування ефективної правової політики. Зроблено висновок про необхідність системного, чіткого визначення змісту та структури дозвільної діяльності у сфері містобудування. Обґрунтовано доцільність кодифікації відповідних норм шляхом прийняття Містобудівного кодексу України.