Інформаційна безпека у медичній сфері у період правового режиму воєнного стану

Анотація

У статті окреслено особливості обміну та захисту медичної інформації між державними електронними інформаційними системами у період введення у країні правового режиму воєнного стану, розглянуто порядок дотримання вимог законодавчих норм при передачі медичної інформації між медичними закладами, військовими частина, ТЦК та СП, телемедичними платформами. Проаналізовано ст. 24-2 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров’я» у частині, шо стосується взаємодії між електронними медичними системами та окремими державними реєстрами. Констатовано, що під час зазначеної взаємодії доступ до медичної інформації не допускається. Досліджено основні норми проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо створення та функціонування Єдиного державного реєстру військовослужбовців та до інших законів України щодо удосконалення порядку ведення військового обліку» щодо надання доступу до медичної інформації (про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов’язку) Міністерству оборони України для подальшого внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з метою забезпечення національної безпеки та оборони. Розглянуто особливості надання інформації медичними закладами на запити військових частин, ТЦК. Констатовано, що надання медичної інформації про військовослужбовців медичним закладом можливе за умови наявності законних підстав та інформованої згоди. Визначено сутність поняття «інформована згода пацієнта» у вітчизняному та міжнародному законодавстві. Проаналізовано постанову Тернопільського апеляційного суду у справі № 607/17453/22 від 09.08.2023 щодо розголошення конфіденційної інформації про нього представниками клінічної лікарні у період дії в країні правового режиму воєнного стану. Розглянуто особливості захисту медичної інформації під час консультування, діагностики та надання медичної допомоги за допомогою телемедичних платформ. Теоретично обґрунтовано, що наразі проблемними залишаються питання щодо захисту інформації під час їх передачі між інформаційними та телемедичними системами, а також дотримання користувачами медичних інформаційних систем та телемедичних платформ законодавчих норм у частині щодо технічного захисту такого роду інформації.