Правові аспекти визначення та захисту прав іноземців та осіб без громадянства, які підлягають видворенню відповідно до Директиви 2008/115/ЕС та законодавства держав-членів Європейського Союзу

Анотація

В науковій статті авторський колектив провів наукове дослідження правових аспектів визна- чення та захисту прав іноземців та осіб без громадянства, які підлягають видворенню відповід- но до Директиви 2008/115/ЕС та законодавства держав-членів Європейського Союзу. У науковій статті вказано, що в країнах Європейського Союзу порядок здійснення затримання та вислання регулюється з одного боку, Директивою 2008/115/ЕС Європейського Парламенту та Європейської Ради від 16 грудня 2008 р. «Про загальні стандарти і процедури, що підлягають застосуванню в державах-членах до повернення незаконно перебуваючих громадян третіх країн», з іншого – на- ціональним законодавством, яке може доповнювати положення Директиви про повернення, од- нак не повинні суперечити їй, і Угодами про реадмісію між Європейським Союзом та третіми країнами. Директива про повернення визначає вимоги до рішень про повернення і, за доречно- сті, рішень про заборону в’їзду та рішень про видворення, підстави для незастосування рішення про видворення, особливості видворення неповнолітніх, порядок застосування та терміни рішень про заборону в’їзду, основні гарантії, які застосовуються до затриманих осіб, в тому числі до неповнолітніх без супроводу та сімей з неповнолітніми. Латвійський закон «Про імміграцію» передбачає позасудовий порядок прийняття рішення про примусове видворення (представником прикордонного підрозділу), яке одночасно зумовлює заборону в’їзду, а також закріплює особливу рису проведення примусового видворення – моніторинг за його проведенням з боку омбудсмена. Польське міграційне законодавство також визначає зв’язок між прийнятим рішенням про приму- сове видворення (у формі «вимушеного зобов’язання», яке виконується самостійно та за власний рахунок) та забороною в’їзду. Примусове видворення за німецьким міграційним законодавством визначає його застосування на підставі рішення суду у випадках, якщо іноземець не виконав зо- бов’язання протягом встановленого строку, а також якщо іноземний громадянин, затриманий у зв’язку з несанкціонованим перетином зовнішнього кордону Європейського Союзу.