Доступ до даних та конфіденційність в аспекті штучного інтелекту

Анотація

У сучасну епоху стрімкого розвитку технологій штучний інтелект (далі – ШІ) стає важливим інстру- ментом, що трансформує численні сфери суспільного життя — від медицини й освіти до економіки й державного управління. Утім, разом із безпрецедентними можливостями ШІ виникають суттєві виклики, серед яких питання доступу до даних та забезпечення конфіденційності набувають особливої актуально- сті. ШІ залежить від великих обсягів даних для навчання, функціонування та вдосконалення, однак вико- ристання персональної інформації часто породжує ризики порушення приватності та зловживань.

Для розроблення правових механізмів попередження таких ризиків та мінімізації негативного впливу вважаємо важливим дослідити ключові аспекти доступу до даних і забезпечення конфі- денційності в контексті застосування ШІ. З цією метою в статті аналізуються особливості право- вого режиму штучного інтелекту, розроблені і рекомендовані світовою та українською практикою технічні й організаційні інструменти та етичні підходи до балансування між ефективністю алго- ритмів ШІ і захистом прав людини. Особлива увага надається дослідженню питання відповідно- сті сучасних технологій вимогам законодавства про захист персональних даних, зокрема Загаль- ному регламенту захисту даних (GDPR), а також вивчаються приклади конфліктів інтересів між потребою вільного обміну інформацією і дотриманням конфіденційності.

Проведене дослідження спрямоване на визначення викликів та перспектив регулювання до- ступу до даних у сфері ШІ, а також на розробку рекомендацій для забезпечення безпечного і прозорого використання цих технологій. Стаття містить огляд нормотворчої діяльності Уповно- важеного Верховної Ради України з прав людини як наглядового органу за дотриманням розпо- рядниками інформації вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Також дослідження розкриває деякі практичні аспекти щодо застосування законодавчих ви- мог при поводженні з персональними даними: застосування проєктованої приватності, порядок ведення Реєстру обробки персональних даних, особливості впровадження ризико-орієнтованого підходу в компаніях, що є володільцями чи розпорядниками персональних даних.