Правове регулювання реклами медичних послуг в Україні: національне законодавство, європейські стандарти та адміністративна відповідальність

Анотація

Стаття присвячена системному дослідженню сучасного стану правового регулювання рекла- ми медичних послуг в Україні з урахуванням та на матеріалах національного законодавства, актуальної практики Суду Європейського Союзу та специфічних особливостей адміністратив- ної відповідальності за порушення законодавства у цій безумовно важливій соціальній сфе- рі. Актуальність дослідження посилюється в умовах цифровізації, коли традиційні механізми контролю стають недостатньо ефективними, а рекламодавці знаходять нові канали комунікації зі споживачами через соціальні мережі, месенджери та інші цифрові платформи. Це, зі свого боку, зумовлює нові запити до регулювання, оскільки сучасні форми реклами медичних послуг часто балансують на межі законодавчо визначених обмежень. У роботі проведено детальний аналіз нормотворчої діяльності українських органів влади та виявлено ключові проблемні ас- пекти нормативно-правового регулювання, зокрема критичне розширення законодавчого визна- чення реклами та включення до нього абстрактного поняття «ідея», що створює значну право- ву невизначеність щодо кваліфікації інформаційних та освітніх матеріалів, які поширюються медичними закладами та фахівцями охорони здоров’я. Дослідження встановлює деякі істотні суперечності між підходами українських регуляторних органів та міжнародними стандартами, сформованими в багаторічній практиці Суду ЄС (Суду Справедливості), щодо досягнення опти- мального балансу між забезпеченням свободи комерційного висловлювання медичних установ та ефективним захистом публічного інтересу в сфері охорони здоров’я населення. Особливу увагу приділено виявленню системних недоліків наявних контрольних механізмів за дотри- манням законодавства про рекламу в медичній сфері, особливо в швидко розвинутому циф- ровому просторі та соціальних мережах, де традиційні методи нагляду виявляються недостат- ньо ефективними. На основі проведеного аналізу запропоновано деякі напрями вдосконален- ня правового регулювання з урахуванням прогресивних європейських стандартів, охоплюючи необхідність чіткого розмежування понять «реклама» та «медична інформація», гармонізацію положень різноманітних законодавчих актів та розробку сучасних цифрових інструментів мо- ніторингу відповідності.