Актуальні проблеми контролю за використанням та охороною земель

Анотація

В роботі досліджуються актуальні проблеми контролю за використанням та охороною земель як однієї з основних функцій публічного управління у сфері використання та охорони земель, осно- вне завдання якої полягає в забезпеченні раціонального та ефективного використання, охорони та відновлення земель. Водночас контроль виступає важливим і невід’ємним елементом органі- заційно-правого механізму реалізації обов’язку Української держави щодо особливої охорони зе- мель як основного національного багатства. Реалізація контрольної управлінської функції у сфері земельних відносин охоплює не тільки процеси набуття земельних ділянок, їх використання та припинення набутих прав, а і земельно-управлінські відносини за участю публічної адміністрації. Чинне законодавства за суб’єктами здійснення у складі контролю за використанням та охороною земель виокремлює державний та громадський контроль. Земельно-правові норми, які раніше унор- мовули здійснення самоврядного контролю, втратили чинність, а державний та громадський кон- троль зазнали суттєвих змін. Сьогодні основний обсяг повноважень у сфері здійснення державного контролю розділений між органами Держгеокадастру та Держекоінспекцією. Новелою чинного зе- мельного законодавства виступає можливість здійснення державного контролю за використанням та охороною земель виконавчими органами сільських, селищних та міських рад. Здійснення наз- ваними органами державного контролю на місцевому рівні за дотриманням визначених законом умов відповідає практиці ЄС та узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування. Ефективність даного контролю безпосередньо залежить від того, яким чином здійснюється плану- вання використання та охорона земель. У випадку, коли реалізуються положення комплексного пла- ну просторового розвитку території територіальних громад і застосовуються високотехнологічні інновації для здійснення державного контролю за використанням та охороною земель на місцевому рівні виконавчими органами місцевих рад суттєво підвищується.

Натомість здійснення одних і тих же контрольних повноважень у сфері земельних відносин органами Держгеокадастру України та Державною екологічною інспекцією України створює си- туацію, коли, по-перше, функції такого контролю дублюються, по-друге, формуються умови для зловживання, по-третє, необґрунтовано посилюється тиск на господарюючих суб’єктів та спону- кає чиновників до корупційних дій, по-четверте, призводить до збільшення видатків державного бюджету на утримання зазначених органів.

У статті зазначається, що в умовах правової держави, в якій законодавчо забезпечена функція дер- жавного контролю, сприяння ефективній дії відповідних механізмів залежить від двох чинників: ство- рення системи уповноважених органів, здатних ефективно виконувати поставлені задачі та наділення цих органів достатніми повноваженнями для ефективного виконання ними поставлених задач.