Поняття «відходи від руйнувань» за законодавством України

Анотація

У статті проведено аналіз законодавчих і наукових підходів до розуміння поняття «відхо- ди від руйнувань» та окремих споріднених понять («відходи війни»), виявлено їх переваги та недоліки, а також обґрунтовано пропозиції щодо уточнення визначення поняття «відходи від руйнувань» у законодавстві України. Предметом особливої уваги є дефініція цього поняття, закріплена у Порядку управління відходами, що утворились у зв’язку з пошкодженням (руйну- ванням) будівель та споруд внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведен- ням робіт з ліквідації їх наслідків, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 р. № 1073.

Аргументовано, що термін «відходи від руйнувань» у згаданому вище Порядку: охоплює лише частину відходів, які утворюються внаслідок пошкодження об’єктів під час бойових дій (у ни- нішньому законодавчому розумінні поза рамками цього терміна залишається і частина відходів, які віднесені до відходів від руйнувань Національним переліком відходів); не містить таких клю- чових ознак, як належність матеріалів і предметів не просто до частин чи уламків пошкоджених об’єктів, а саме до відходів, та їх утворення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій або проведення робіт з ліквідації їх наслідків; містить ознаки, які не є загальними для усіх відхо- дів від руйнувань (втрата споживчих властивостей та неможливість подальшого використання за місцем утворення чи виявлення).

Обґрунтовано пропозиції щодо: доповнення визначення відходів від руйнувань родовою оз- накою досліджуваної категорії об’єктів (те, що вони є відходами); виключення з цієї дефініції об’єктів благоустрою, до яких належать території, а не конкретні об’єкти; віднесення до підстав, унаслідок яких можуть утворюватися відходи від руйнувань, аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих та інших небезпечних подій з огляду на подібність складу, неконтрольоване утворення та змішування різних компонентів.

Сформульовано уточнене визначення відходів від руйнувань як відходів, що утворилися у зв’язку з пошкодженням (руйнуванням) будівель та споруд, об’єктів незавершеного будівництва внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих та інших небезпечних подій або проведення робіт з ліквідації їх наслідків.