«Використання» та «охорона» водних ресурсів: окремі проблеми загально-юридичної уніфікації понятійно-категоріального апарату

Анотація

Стаття присвячена визначенню причин диференціації понятійно-категоріального апарату га- лузей права, одним з проявів чого виступає диференційований зміст понятійно-категоріальних одиниць «використання» та «охорона» водних ресурсів у контексті різних галузей, а також вста- новленню можливого напрямку вирішення цієї проблеми.

Автором окреслюються основні етапи формування понятійно-категоріального апарату права, у тому числі в аспекті диференціації галузей, які окреслюють специфіку утворення галузевий терміносистем, у яких певна лексична одиниця може використовуватися для позначення схожих, проте не тих самих явищ й процесів, для позначення яких вона вживається в терміносистемах ін- ших галузей права. Встановлюється, що першим етапом виступає формування базової юридичної терміносистеми, що охоплюється темпоральним проміжком від початку розвитку перших соці- альних норм і завершується етапом диференціації галузей права. Другий етап розпочинається з диференціацією галузей права й доходить до сьогодення. Він характеризується процесом, у тому числі наповнення універсальної юридичної термінології, що сформувалася на першому етапі, но- вим сенсом у рамках кожної галузі права, а також формуванням галузевих терміносистем. Третій етап характеризує сучасний рівень і вектор розвитку юридичних терміносистем.

Формується висновок, що диференціація термінології у різних галузях права, за якої одни-ми термінами позначають зовсім різні за природою або хоча і схожі, проте відмінні за сутністю юридичні явища та процеси, перешкоджає ефективному формуванню комплексних механізмів правового регулювання відповідних відносин. Крім того, такий стан речей може знижувати ефек- тивність практики правозастосування, гальмуючи формування уніфікованих методів вирішення конкретних практичних кейсів.

Визначається, що важливим напрямком розвитку природоресурсного права, як і інших галузей права, повинен виступити розвиток термінології, зокрема в частині її уніфікації та універсаліза- ції задля уникнення різночитань, підвищення ефективності практики правозастосування, а також правового регулювання відповідних відносин.