Злочинна корупція в земельно-правовій сфері: правові підстави для поширення (на базі практики застосування абзацу 2 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України)

Анотація

У статті досліджується проблема поширення корупційних проявів у земельно-правовій сфері України крізь призму недоліків земельного законодавства, які сприяють формуванню корупцій- них ризиків. Авторка аналізує практичні аспекти застосування правової моделі набуття прав на земельні ділянки державної та комунальної власності без застосування процедури земельних тор- гів при наявності на земельній ділянці об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебу- вають у власності фізичних або юридичних осіб.

Зокрема, в статті здійснено правовий аналіз судової практики Верховного Суду у справах за позовом прокуратури, де площа земельних ділянок, які надавались на поза конкурентних заса- дах у користування юридичних осіб, суттєво перевищувала площу земельних ділянок, яка є не- обхідною для обслуговування об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на них. Поряд із цим, на прикладі рішень Київської міської ради показано реальну правозастосовчу практику, що демонструє типові схеми відведення земельних ділянок під об’єктами нерухомого майна, яка суперечить практиці Верховного Суду.

Різновекторність судової та правозастосовчої практик обумовлена самою нормою абз. 2 ч. 2 ст. 134 Земельного кодексу України, яка не ставить в залежність від площі будівлі чи споруди, можливість набуття у власність чи у користування земельної ділянки без застосування процедури земельних торгів. Крім того, земельне законодавство не визначає умов та порядку розрахунку площі земельного ресурсу, який є достатнім для обслуговування будівель та споруд, які розміщені на ділянці при її передачі у власність чи користування власнику будівель та споруд.

Зазначена правова ситуація, яка створює різні підходи в судових рішеннях та різновекторну правозастосовчу практику, містить корупціогенний ризик, ліквідувати який судовими рішеннями Верховного Суду або прокурорським реагування неможливо, з огляду на кількість подібних справ та різне тлумачення норми абз. 2 ч. 2 статті 134 Земельного кодексу України. Тож зняти коруп- ційні ризики можна лише шляхом нормативно-правового регулювання процедури та нормативів відведення ділянки для обслуговування будівель та споруд в окремій статті Земельного кодексу України, на яку має посилатися абз. 2 ч. 2 ст. 134 ЗК України.

Матеріали статті можуть стати основою для формування відповідних законодавчих ініціатив.