Строки розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції як гарантія дотримання прав суб’єктів господарювання

Анотація

Вказується, часові межі розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції мають таке ж значення, що й інститут позовної давності в цивільному праві.

У публікації досліджено зміни до антимонопольного законодавства в частині доповнення положень Закону України «Про захист економічної конкуренції» статтею 37-1 «Строки розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», а також роль Верховного Суду в забезпеченні сталої і єдиної судової практики із вказаного питання. Проаналізовано проблемні питання застосування статті 37-1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» ретроспективно, а також висновки Верховного Суду, наведені в постанові від 14.05.2024 у справі № 910/19008/21, яка стала вирішальною для правозастосування й розпочала етап формування судової практики, яка може забезпечити баланс між інтересами держави в особі Антимонопольного комітету України та правами суб’єктів господарювання. Проаналізовано подальшу судову практику касаційного суду, що стосується дотримання строків розгляду справ у контексті законодавчих новел, запроваджених Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України». Здійснено порівняння інституту строку давності при притягненні до кримінальної відповідальності та інституту строку давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Акцентовано на механізмі, який передбачений статтею 11 Господарського процесуального кодексу України і дає змогу судам спрямувати судову практику в напрямку, що, на їхню думку, відповідає Конституції України. Зроблено висновок про те, що строки розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції є процесуальною гарантією дотримання прав суб’єктів господарювання. Вироблення єдиних підходів до правозастосування в нових умовах, що враховують європейські стандарти і принцип правової визначеності, впливає на дисципліну учасників, покладає на державний орган обов’язок діяти вчасно і в належний спосіб.