Відповідальність замовників і учасників торгів за порушення законодавства: подолання корупційної складової в сфері публічних закупівель

Анотація

У статті представлено всебічний правовий аналіз питань відповідальності замовників і учасників публічних закупівель за порушення вимог законодавства, з акцентом на механізми подолання корупційної складової в цій сфері. Визначено правову природу відповідальності як одного з ключових інструментів забезпечення добросовісної конкуренції та протидії зловживанням у процедурі закупівель. Авторка класифікує види юридичної відповідальності – господарсько-правову, адміністративну та кримінальну – з урахуванням специфіки їх застосування залежно від суб’єкта та характеру правопорушення.

Зосереджено увагу на типових порушеннях, що мають ознаки корупційних проявів, таких як антиконкурентні змови між учасниками, фальсифікація документації, встановлення дискримінаційних умов, маніпуляції з оцінкою пропозицій, а також зловживання владою з боку замовників. Проаналізовано типові схеми зловживань як з боку учасників тендерів, так і з боку замовників, а також відповідні юридичні наслідки.

Окрема увага приділена інституційним механізмам реагування та контролю, зокрема діяльності Антимонопольного комітету України, Державної аудиторської служби, НАБУ, НАЗК і судів. Висвітлено проблемні аспекти застосування санкцій, включаючи нерівномірність практики притягнення до відповідальності, складність доведення умислу, формалізм у моніторингових процедурах та дублювання функцій контрольних органів.

У статті розглянуто практичні кейси – рішення АМКУ про виявлення антиконкурентних узгоджених дій, акти ДАСУ, а також судові провадження щодо оскарження порушень з боку замовників та визнання недійсності договорів. Виокремлено головні виклики в реалізації механізмів відповідальності: недостатня координація між органами, слабка превентивна робота, низька ефективність контролю.

Також проведено огляд європейської практики, зокрема запровадження програм доброчесності, прозорості та leniency-політик, що стимулюють самостійне повідомлення про порушення. На цій основі сформульовано рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання та посилення інституційної спроможності органів контролю.

У підсумку обґрунтовано необхідність реформування підходів до запобігання правопорушенням через розширення використання цифрових інструментів (Prozorro, BI-аналітика, DOZORRO), підвищення професійного рівня закупівельників, удосконалення системи ризик-менеджменту та запровадження етичних кодексів для учасників ринку. Запропоновано шляхи підвищення прозорості, юридичної визначеності та формування доброчесного конкурентного середовища в системі публічних закупівель України.